Парламент України 18 червня ухвалив реформу Агентства з відновлення та управління активами (АРМА), що є важливим кроком до інтеграції з Європейським Союзом та одним із ключових умов плану ЄС — Ukraine Facility.
Законопроєкт було підтримано 253 народними депутатами, як повідомив депутат Ярослав Железняк, «після місяців блокувань… що дозволить розблокувати 600 мільйонів євро (690 мільйонів доларів) фінансування з боку ЄС».
АРМА — це національне агентство України, яке займається виявленням, поверненням та управлінням активами, вилученими в межах кримінальних проваджень, насамперед у справах корупції.
Запропоновані реформи передбачають посилені вимоги до доброчесності та кваліфікації кандидатів на керівні посади, а також впровадження конкурсу на основі заслуг із залученням громадськості. Також передбачено незалежні зовнішні аудити, чіткі строки призначення керівників активів і залучення сертифікованих фахівців, які нестимуть юридичну відповідальність за неналежне управління.
Програма Ukraine Facility, що передбачає багаторічну фінансову підтримку України з боку ЄС у розмірі 50 мільярдів євро (58 мільярдів доларів) за умови проведення реформ, встановила кінцевий термін для реформування АРМА до кінця березня.
Антикорупційні експерти, парламентарі та представники Transparency International в Україні підтримували запропоновані зміни, однак дискусії тривали місяцями з моменту подання кількох версій законопроєкту в грудні 2024 року та січні 2025 року.
Водночас сама АРМА давно критикувала законопроєкт, стверджуючи, що вже здійснила суттєві «трансформаційні» реформи з 2023 року.
У відповідь Transparency International підкреслювала, що «публічні заяви агентства свідчать, що його головна мета — не запровадження реальних реформ, а забезпечення непреривної роботи нинішнього керівництва в існуючому форматі».
Україна проводить масштабні реформи у рамках підготовки до членства в ЄС та інших західних структурах, однак повномасштабне вторгнення Росії створює додаткові виклики на цьому шляху.