17 червня під стінами Катедрального собору Святого Духа у Чернівцях, місті на південному заході України, спалахнули жорстокі сутички. Сотні людей намагалися прорватися до храму у зв’язку із тривалим конфліктом щодо його релігійної приналежності.
Ці заворушення відображають ширшу боротьбу України за розрив із проросійською Українською православною церквою Московського патріархату (УПЦ-МП) на тлі триваючої війни, яку Москва активно використовувала в пропагандистських цілях.
За інформацією державного мовника, натовп зібрався для встановлення контролю над храмом, який нещодавно прийняв рішення змінити підпорядкування з УПЦ-МП на Православну церкву України (ПЦУ) — автокефальну (автономну) українську церкву, що не має зв’язку з Москвою.
Поліція була залучена для запобігання ескалації, однак активісти прорвали паркан церкви і увійшли на територію. Правоохоронці застосували сльозогінний газ, а медики надали допомогу приблизно 30 постраждалим із травмами.
Конфлікт виник після того, як на початку цього року місцева влада повторно зареєструвала Катедральний собор Святого Духа та ще дві великі парафії в Чернівцях під юрисдикцією ПЦУ. Єпископ Феогност з ПЦУ підтвердив, що того дня вперше в соборі відбулася молитва українською мовою, що стало важливим символом зростаючого впливу національної церкви.
Конфлікт має глибоке коріння у десятиліттях напруженості між православними церквами України і значно загострився після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. УПЦ-МП, попри заяви про розрив із Москвою, юридично залишається підпорядкованою Російській православній церкві, яка розглядається як близький союзник Кремля.
У серпні 2024 року українські законодавці ухвалили закон, що забороняє діяльність релігійних організацій із зв’язками з Росією. Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, дав таким організаціям дев’ять місяців для повного розриву юридичних і інституційних зв’язків із Москвою. Понад 100 священнослужителів УПЦ-МП були розслідувані щодо підозр у співпраці з російськими військовими, десятки з них наразі стоять перед кримінальними звинуваченнями.
За даними місцевих ЗМІ, ситуація біля собору загострилася, коли прихильники УПЦ-МП та ПЦУ зібралися одне проти одного. Деякі намагалися зламати ворота, вигукуючи «Ганьба!», інші блокували дороги, порушуючи рух транспорту. Поліція тимчасово обмежила доступ до церкви та розпочала розслідування.
Митрополит Мелетій УПЦ-МП згодом увійшов до собору після того, як ворота були примусово відкриті. Віряни, які не підтримують ПЦУ, розпочали службу всередині, що призвело до подальших сутичок. За свідченнями, у храмі використовували вогнегасники, щоб відтіснити демонстрантів.
Міський голова Чернівців Роман Клічук спочатку назвав перехід собору до ПЦУ «історичним днем» для української національної церкви, проте пізніше видалив це повідомлення зі своїх сторінок у соцмережах.
Церква, пов’язана з Москвою, заявляє про релігійні переслідування і наполягає на законності своєї діяльності. Опоненти ж вважають, що її «незалежність» є лише символічною, а тісний зв’язок із російськими релігійними та політичними структурами зберігається.
Православне християнство залишається найпоширенішою і вільно практикованою релігією в Україні, однак влада і дедалі більше громадян вважають УПЦ-МП потенційною загрозою безпеці.