Різке зниження дивідендів у Росії посилює тиск на війною виснажені державні фінанси

Автор: Ізабелла Лець

Опубліковано: 29.09.2025

У Москві 13 лютого 2025 року на фоні Московського міжнародного бізнес-центру (Москви Сіті) видно башти Кремля. Ця картина відображає контраст між історичною символікою країни і сучасною економічною інфраструктурою.

Російські компанії суттєво скорочують дивідендні виплати через падіння цін на нафту та укріплення рубля, що негативно позначається на прибутках. Це ускладнює завдання уряду з фінансування посиленого витратного бюджету, витраченого на десятилітню війну проти України.

За даними російського ділового видання «Коммерсант», проміжні дивіденди, оголошені російськими компаніями за першу половину 2025 року, впали майже вдвічі порівняно з попереднім роком — до 341,8 млрд рублів (приблизно $4,09 млрд). Це спричинено зниженням вартості сировини та подорожчанням рубля.

Серед найбільших скорочень виплат у значній мірі — державна нафтогазова галузь. Зокрема, «Газпром Нефть» зменшила свої середньорічні дивіденди для інвесторів із 246,4 млрд рублів до 82 млрд рублів (приблизно $982 млн). У той час нестабільність світових цін і зміцнення рубля потужно впливають на прибутки.

Також металургійні підприємства Severstal та ММК, що перебувають у приватній власності, взагалі відмовилися від проміжних дивідендів. Минулого року Severstal оголосила про дивіденди в розмірі 26,02 млрд рублів ($310,6 млн).

Економіка Росії, попри деякі кращі за очікування результати після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, зараз демонструє прояви серйозних негативних наслідків. Значні військові витрати стимулюють стійке зростання інфляції, що стабільно перевищує цільовий рівень Центрального банку в 4% більш ніж удвічі.

Високі процентні ставки, які Центральний банк Росії підвищив для контролю інфляції, збільшують вартість позик для підприємств та звужують їх прибутковість. Це відбувається на тлі складних умов на світових ринках, викликаних непередбачуваною тарифною політикою тодішнього президента США Дональда Трампа, а також санкціями і постійною загрозою їх посилення.

Політика дивідендних виплат «Газпром Нефті», одного з найбільших нафтовидобувників країни, передбачає виплату щонайменше 50% чистого прибутку. У першій половині 2025 року прибуток компанії впав на 54,2% до 150,5 млрд рублів ($1,80 млрд).

За повідомленням російського агентства Інтерфакс від 24 вересня, Міністерство фінансів Росії знизило прогнозовані надходження від дивідендів до федерального бюджету цього року на 19,55 млрд рублів ($233,1 млн) — тепер вони очікуються на рівні 793,3 млрд рублів ($9,50 млрд). Проєкт бюджету на наступні три роки передбачає отримання дивідендних доходів у розмірі:

1. 703 млрд рублів у 2026 році
2. 765,2 млрд рублів у 2027 році
3. 829,2 млрд рублів у 2028 році

Водночас дефіцит бюджету країни на 2025 рік прогнозується на рівні 5,737 трлн рублів ($68,73 млрд), що на 1,944 трлн рублів ($23,29 млрд) більше порівняно з попереднім прогнозом. Це відповідає 2,6% від валового внутрішнього продукту (ВВП).

23 вересня Дональд Трамп у своєму повідомленні в соціальних мережах заявив: «Путін та Росія перебувають у великій економічній скруті, і це є слушний час для дій України», після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Наступного дня, 24 вересня, Міністерство фінансів Росії запропонувало підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) на 2 відсоткових пункти — до 22%, щоб забезпечити фінансування оборонної та безпекової сфери. У 2024 році ПДВ становив 37% доходів бюджету.

У вересні на цю тему фахівці з уряду та промисловості країни наголошували на ризиках, пов’язаних із рекордно високою ставкою відсотка у 21%, зафіксованою в жовтні минулого року. Водночас Центробанк Росії почав знижувати ставку з червня 2025 року, але попередження про негативні наслідки збереглися.

Дивіденди від державної монополії експорту газу «Газпром» раніше були одним із важливих джерел надходжень до бюджету. Однак санкції, що обмежили постачання до європейських країн — основного ринку компанії, призвели до припинення виплат. Міністр фінансів Антон Сілуанов у травні оголосив, що у 2025 році дивідендних надходжень від «Газпрому» не очікується.

Не всі компанії зазнали значних збитків. Наприклад, виробник добрив Phosagro оголосив проміжний дивіденд у розмірі 273 рублів на акцію у першій половині 2025 року. Хоча це менше за початкову рекомендацію правління у 387 рублів, сума більш ніж удвічі перевищує 117 рублів на акцію, виплачених у другому кварталі 2024 року. Чистий прибуток компанії за цей період зріс на 41% до 75,5 млрд рублів, що пов’язано із зростанням цін і високим попитом на добрива, зокрема в Індії — її найшвидше зростаючому експортному напрямку.

Ще однією винятковою компанією є найбільша російська золотовидобувна фірма Polyus. На тлі рекордних світових цін на золото у серпні її правління запропонувало виплатити 70,85 рублів на акцію. Чистий прибуток компанії за другу половину 2025 року зріс на 27% у річному вимірі і сягнув $2,02 млрд.

За прогнозами російського брокерського агентства Tsifra Broker для третього кварталу та перших дев’яти місяців 2025 року сума проміжних дивідендів може скласти 510 млрд рублів ($6,08 млрд). При цьому близько 75% від цієї суми припадатиме на нафтовидобувні компанії: ЛУКОЙЛ та Роснефть.

Станом на середину вересня правління 22 російських компаній рекомендували виплату проміжних дивідендів, а 6 компаній вже затвердили такі виплати загалом на суму 100 млрд рублів, відзначає «Коммерсант».

До запровадження широких санкцій у відповідь на загострення війни в Україні восени 2022 року високі дивіденди від багатьох публічних російських компаній залишалися вагомим чинником залучення західних інвесторів, хоча й з урахуванням високих політичних ризиків.

Станом на 29 вересня курс долара США становив 83,26 російських рублів.

Президент України Володимир Зеленський 28 вересня повідомив, що Росія використовує так званий «тіньовий флот» нафтових танкерів для запуску і керування дронами, спрямованими на європейські міста, посилаючись на отримані розвідувальні дані.

Автор

  • Ізабелла Лець

    Політолог та журналіст за освітою. З 2023 року мої матеріали публікуються у провідних ЗМІ України. Інформую про актуальні події та політичні перепетії світу.

Залишити коментар

Previous

Життя добровольця з Білгород-Дністровщини обірвалося під час навчань

Next

Гуманітарна перемога чи дипломатичний глухий кут?