Колишню працівницю Чернігівського суду, яка на військовому кладовищі записувала відео й глузувала з могил українських захисників, відправили за ґрати на 10 років. Вона каже, що «не наговорила на такий строк», але для родин загиблих її «жарти» стали плювком у пам’ять тих, хто віддав життя за країну.
«Хотіла заспокоїти подруг у росії»: як з’явилося відео
У 2024 році екссекретарка Деснянського райсуду Чернігова приїхала на військове кладовище «Яцево», де поховані українські військові, і почала знімати відео для своїх родичок у росії. На кадрах вона рахує могили, радіє, що їх стає більше, кепкує із загиблих і симпатизує росії – усе це на фоні хрестів, портретів і українських прапорів.
Запис полетів у приватний чат «сестричок» у месенджері – кілька близьких подруг, частина з яких живе в рф. Але «домашнє відео» швидко вийшло з-під контролю: його злили в мережу, почали масово шерити, а далі ним уже зайнялися правоохоронці та СБУ.
Хто вона і чому це так боляче вдарило по суспільству
Обвинувачена понад пів життя провела в системі правосуддя – працювала помічницею судді, потім секретаркою засідань Деснянського райсуду. Вона проходила перевірки, подавалася на конкурс на посаду судді й загалом будувала кар’єру в системі, яка має уособлювати справедливість.
У суді жінка намагалася пояснити, що «була в емоційному стані», «не усвідомлювала, що говорить» і «просто хотіла заспокоїти подруг у росії». Під тиском резонансу вона визнала провину й просила не садити її на реальний строк, мовляв, так, винна – але «точно не на 10 років».
Родини загиблих прийшли в суд із портретами
Коли історія стала публічною, на засідання почали приходити матері, дружини й рідні військових, похованих на «Яцево». Люди стояли під судом із портретами своїх загиблих, слухали фрагменти відео й не могли стримати емоцій – для них це було не про «невдалий жарт», а про знущання з найсвятішого.
Багатьох додатково обурювало те, що так поводиться людина із системи правосуддя, а не якийсь анонімний коментатор у соцмережах. Простіше кажучи, та, хто роками сиділа в залі суду й чула вироки іншим, тепер сама стала підсудною за зневагу до полеглих.
Вирок: 10 років і бан на роботу в системі
Суд визнав її винною у виправдовуванні та запереченні збройної агресії рф, а також у публічному приниженні пам’яті українських захисників. Вирок – 10 років позбавлення волі та додаткова заборона працювати в судах, органах влади та місцевого самоврядування.
У своєму останньому слові вона повторювала, що шкодує й усе усвідомила, але суд фактично поставив крапку: в країні, де щодня з’являються нові могили на військових кладовищах, подібні «жарти» – це вже не просто токсичний контент, а кримінал.
Чому ця історія – не одна з багатьох
Цей кейс став показовим одразу з кількох причин:
- держава демонструє, що публічна підтримка агресора й глузування з полеглих караються реальними строками, а не умовними «ляпасами»;
- суспільство бачить, що навіть у судах можуть сидіти люди з проросійськими поглядами, і вимагає жорсткої зачистки таких кейсів;
- родини загиблих більше не мовчать – вони приходять у суди, дивляться обвинуваченим в очі й прямо говорять, що зневага до пам’яті воїнів неприйнятна.
На фоні рядів прапорів і хрестів на військових кладовищах країна дедалі менше толерує тих, хто з цих місць записує «привіти» в росію. І вироки на кшталт цього – сигнал, що межу вже чітко проведено.
