Працівник Бучанського ТЦК на Київщині опинився в епіцентрі скандалу після публікації декларації: при офіційній зарплаті близько 30 тис. грн на місяць він задекларував золото, валюту й майно на мільйони. Історія Олега Коломийця вже стала черговим тригером для суспільства, яке важливо стежити за статками людей, що беруть участь у мобілізації.
Золото, валюта і «скромна» зарплата
У декларації Коломийця – золоті злитки на близько 7,7 млн грн, тобто понад півтора кілограма дорогоцінного металу за нинішніми цінами. Плюс до цього – 35 тис. доларів і 8,5 тис. євро готовкою, а ще ювелірка із золота й срібла майже на 800 тис. грн.
На цьому тлі офіційного входу виглядає максимально контрастно: близько 366 тис. грн. грн на рік, тобто орієнтовно 30 тис. грн щомісяця, основна частина – зарплата у військкоматі. У декларації немає жодного бізнесу чи великих «білих» джерел доходу, які б логічно пояснювали таке накопичення.
Звідки стільки золота – питання без відповіді
Формально Коломієць усе це задекларував, але на ключове питання – «як?» – декларація не відповідає. Раніше він уже показав у деклараціях золото, але тепер обсяги значно зросли – отже, його дорогоцінні метали стали улюбленим способом збереження.
У родині також є капітал і квартира у Вишневому, що дає ще один рівень до пазла під назвою «статки працівника ТЦК бюджету із зарплатою». На фоні історії про «схеми» в ТЦК – від продажу броні до «білих квітів» – суспільство автоматично ставить незручні запитання.
Чого все так «зачепило»
Ця історія зайшла в інформаційний простір не випадково:
- люди щодня бачать збори для ЗСУ, донати, волонтерські заклики – і паралельно читають про кілограми золота у військових чиновників;
- ТЦК сьогодні – одна з найбільш чутливих інституцій, і будь-який скандал там множиться на недовіру до мобілізаційної системи;
- дисонанс між «30 тисячами на місяць» та активами на мільйони виглядає надто очевидним, щоб його пояснити банальним «економів».
У результатах кейс Коломийця став ще одним символом прирви між офіційними зарплатами та реальними статками частини чиновників у війні. час.
Що може бути далі
Публічних заяв про окреме кримінальне провадження саме щодо статків Коломийця поки немає, але кейс уже на радарах медіа та суспільства. Декларування тут працювало як прожектор: документи самі підсвітили те, що раніше залишилося «за кадром».
Якщо історія заглохне, це тільки підсилити недовіру до системи ТЦК; якщо ж буде реальне розслідування з чіткими відповідями, кейс Коломийця може стати показовим прикладом того, що війна – не індульгенція на безкарне збагачення в погонах.