Збираючи журналістів у затишному коворкінгу в центрі Києва, Віце-прем’єр-міністр Тарас Качка обговорював дві ключові теми: блокування вступу України до ЄС з боку Угорщини та заморожені російські активи, які Київ сподівається використати для покриття величезного бюджетного дефіциту. Однак перспективи у обох питаннях залишаються невизначеними.
«Я впевнений, що в бюджеті на 2026-2027 роки не буде дірки»,
— заявив Качка, який очолює напрямок євроатлантичної інтеграції України, маючи на увазі нинішні макрофінансові виклики, з якими стикається країна.
Близько 40% із приблизно 98 мільярдів доларів бюджету України покривається за рахунок міжнародної допомоги. На перспективу 2026 року Київ не вистачає приблизно 19 мільярдів доларів у вигляді партнерського фінансування для підтримки стабільності державних фінансів.
Ключовою ставкою є так званий «позика репарацій» — запропонований кредит обсягом 140 мільярдів євро (близько 160 мільярдів доларів), який передбачає використання грошових коштів, пов’язаних із замороженими російськими суверенними активами. Основна їхня частина перебуває під управлінням бельгійської компанії Euroclear. Саме ці активи мають покрити фінансові потреби України на найближчі роки.
Водночас бельгійський уряд звернувся до інших країн ЄС із проханням поділити потенційні ризики, пов’язані з позикою, яка базується на заморожених російських активах. Вирішальне рішення досі не прийнято.
Завдяки різним ініціативам Україна намагається забезпечити фінансування у 2026 році, оскільки у Брюсселі спостерігається певна затримка з наданням нової допомоги. Зокрема, передбачається використання таких джерел:
- Невикористані кошти урядових міністерств у 2025 році.
- Тимчасове державне запозичення.
- Попереднє розподілення кредитів, які зазвичай мали б розподілятися протягом 2026 року.
Це має створити тимчасовий буфер у перших місяцях наступного року.
Проте Бельгія разом із кількома іншими країнами-членами досі демонструють стриманість щодо погодження цієї фінансової схеми.
За словами Качки, існують два можливі сценарії розвитку подій:
- Погодження питання відбудеться на засіданні Ради ЄС, запланованому на 19 грудня.
- Якщо рішення не буде прийнято, країнам-членам запропонують кілька варіантів для вибору.
Юрій Буца, урядовий комісар із управління державним боргом України, наголосив 4 листопада, що для української сторони кредит репарацій переходить у площину питання часу, а не суті.
Він додав: «Якщо кошти будуть доступні на початку другого кварталу 2026 року, ми за рівнем ліквідності почуватимемося стабільно».
Щодо альтернативних варіантів фінансування у разі відсутності домовленості, віце-прем’єр зауважив, що Україна скористується існуючими міжнародними макрофінансовими механізмами, зокрема, двосторонньою та багатосторонньою фінансовою допомогою, щоб забезпечити безперервність фінансування.
За іншою інформацією, наданою одному з журналістів Київського інституту незалежної журналістики анонімним українським посадовцем, європейські партнери закликали «не хвилюватися і не втручатися», обіцяючи, що «щось придумають» щодо фінансування в найближчі роки.
Крім питання фінансів, засідання Європейської Ради матиме стратегічне значення через іншу ключову тему — вступ України до Європейського Союзу. Україна очікує початку офіційних переговорів щодо приєднання, проте прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан робить усе можливе, аби цьому перешкодити. Вирішальний результат боротьби буде визначено на саміті.
Тарас Качка окреслив такі варіанти розвитку подій:
- Перший, найсприятливіший варіант — Угорщина дає зелене світло, і відкриваються окремі кластери переговорів по вступу.
- Другий варіант — 26 країн-членів погоджуються формально почати переговори, нехтуючи стандартною процедурою відкриття кластерів.
Процес переговорів для України займе від двох до трьох років.
За прогнозом Європейської Комісії, завершення переговорів має відбутися до 2028 року, що є реалістичним за умови сприятливої політичної позиції Угорщини, яка наразі залишається єдиною суттєвою перепоною.
Незалежно від того, чи будуть офіційно відкриті кластери — шість груп законодавчих та нормативних вимог, які держава має запровадити перед вступом до Союзу — Україна намагається не дозволити політиці затримувати прийняття необхідних законів і регуляцій.
Шлях до ЄС передбачає складнощі у кількох ключових секторах. За словами Качки, найбільш проблемними стануть:
- Охорона навколишнього середовища.
- Транспорт, особливо реформа залізничного сектору.
- Сільське господарство.
Водночас віце-прем’єр-міністр виявив упевненість у спроможності країни впоратися з цими викликами, за умови наявності політичної волі як зі сторони Києва, так і країн-членів ЄС.
Слід також зазначити, що Європейська Комісія готує доповідь про розширення, у якій відзначить «видатну відданість» України прагненню членства у ЄС, незважаючи на повномасштабну війну з Росією. Водночас у документі міститимуться рекомендації щодо необхідності негайних заходів для протидії корупції та посилення реформ у сфері верховенства права.
Такий баланс у оцінках демонструє складність та важливість завдань, що стоять перед Україною на шляху інтеграції до європейського співтовариства.