Європейський Союз не зміг затвердити 20-й пакет санкцій проти Росії 23 лютого через вето, накладене Угорщиною, повідомила головна зовнішньополітична представниця ЄС Кая Каллас після засідання Ради закордонних справ. Цей пакет був спрямований на те, щоб послати «потужний сигнал» Москві напередодні 24 лютого – дати, що позначає чотири роки з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.
Кая Каллас констатувала: «На жаль, нам не вдалося досягти згоди щодо 20-го пакету санкцій. Це крок назад і повідомлення, яке ми сьогодні не хотіли надсилати, але робота триває».
Вето свідчить про зростаючу напруженість між Києвом, Будапештом і Братиславою через поставки російської нафти. Ось деякі важливі аспекти конфлікту:
- Нафтопровід «Дружба», який є ключовим маршрутом постачання російської сировини до Угорщини та Словаччини, не працює з кінця січня через удари Росії по енергетичній інфраструктурі України.
- Угорщина та Словаччина звинувачують Україну у затримках з відновленням ремонту, що Київ відкидає станом на 21 лютого.
- Відповідно, Будапешт заявив, що блокуватиме ухвалення нових санкцій, доки постачання не буде відновлено.
- Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловив позицію напередодні засідання, стверджуючи: «Україна поводиться дуже ворожо по відношенню до Угорщини. Запитайте українців, чому вони припинили постачання нафти до Угорщини», ігноруючи при цьому факт зупинки нафтопроводу через атаку Росії.
Запропонований 6 лютого Європейською комісією пакет санкцій мав на меті обмежити здатність Москви фінансувати війну, охоплюючи такі ключові сфери:
Енергетичний сектор
- Повна заборона морських послуг для російської сирої нафти, узгоджена з країнами «Великої сімки».
- Заборона для європейських компаній надавати послуги з вантажоперевезень, страхування і фінансування транспортування російської нафти незалежно від ціни.
- Розширення обмежень на так званий «тіньовий флот» Росії шляхом введення санкцій щодо 43 додаткових суден.
- Заборона обслуговування СПГ-танкерів та криголамів.
Фінансовий сектор
- Санкції проти 20 регіональних російських банків.
- Обмеження криптовалютних каналів, що використовуються для обходу санкцій.
- Покарання банків третіх країн, які сприяють незаконній торгівлі.
Торговельні обмеження
- Розширення заборон на експорт товарів, таких як гума, трактори, кібербезпекові інструменти.
- Впровадження імпортних обмежень на метали, хімікати та стратегічні мінерали.
- Посилення контролю над технологіями, що застосовуються у військових операціях Росії.
Всі санкції ЄС вимагають одностайної схвали від усіх держав-членів для набрання чинності. Крім того, Будапешт заблокував планований кредит ЄС для Києва в розмірі 90 мільярдів євро (107 мільярдів доларів).
Під час засідання Ради закордонних справ країни-члени, незважаючи на непорозуміння, погодилися продовжити чинні санкції проти Москви до 24 лютого 2027 року.
Напруженість посилилася у зв’язку з конфліктом через нафтопровід: 18 лютого Угорщина й Словаччина призупинили експорт дизеля в Україну.
Представниця Європейської комісії Анна-Кайса Ітконен 20 лютого зазначила, що ЄС «був би радий» відновленню роботи нафтопроводу Україною, проте наголосила, що остаточне рішення залишається за Києвом через постійні загрози безпеці внаслідок атак Росії.