Як осіння погода в Україні сприяє тому, що російські дрони типу Shahed уникатнь протиповітряної оборони

Автор: Квітослава Іванець

Опубліковано: 14.10.2025

Повітряні сили України стикаються з новим викликом: дощ і хмарність утруднюють виявлення російських дронів типу Shahed.

Президент Володимир Зеленський 10 жовтня повідомив, що ефективність української протиповітряної оборони знизилася на «20-30%» через останні погодні умови з сильним затяжним похмурим небом, повідомляє Reuters.

Унаслідок цього все більше російських безпілотників проникають через оборону, завдаючи ударів по українських містах та призводячи до загибелі і поранень цивільного населення.

На рівні бойових підрозділів мобільних зенітних груп погодні умови визнають значною проблемою. Більшість підрозділів застосовує примітивні засоби протиповітряної оборони, такі як кулемети Browning, встановлені на пікапах, що потребує чіткого візуального виявлення цілі для успішного ураження.

За словами Олексія, координатора мобільних протиповітряних груп у Київській області,

«при дощі або снігу приціл здатний охопити лише приблизно 100-200 метрів»,

у той час як у нормальних умовах дальність візуального контролю сягає близько 2000 метрів. Він підкреслює, що саме тому погані погодні умови суттєво впливають на результативність оборони.

У системах ППО України широко застосовуються також великі зенітні комплекси: радянські С-300 і німецькі самохідні зенітні установки Gepard. Проте Києву доводиться обережно розпоряджатися обмеженими запасами боєприпасів до цих систем, особливо враховуючи дефіцит американських батарей Patriot, на які діють багаторічні затримки поставок.

Серед більш локальних і унікальних рішень — новітні перехоплювальні дрони. Одним із найбільш відомих є «Sting» — безпілотник з камерою від першої особи (FPV), який розроблено для полювання на дрони Shahed та нейтралізації їх загрози.

За даними Financial Times, на початок жовтня «Sting» вже збив близько 600 дронів Shahed і їхніх російських аналогів.

Українські військові з мобільного зенітного підрозділу 116-ї механізованої бригади здійснюють спостереження за наближенням російських безпілотників у невідомому районі Харківської області 8 жовтня 2025 року. (Ед Джонс / AFP через Getty Images)

В’ячеслав, один із співзасновників компанії Wild Hornets, що займається виробництвом дронів, зазначив:

«Якщо ви нічого не бачите, то й збити нічого не можете. Усі дрони обладнані оптичною камерою для візуального контролю, як повітряні, так і наземні.»

Олексій також констатує:

«На щастя чи ні, Shahed літають за будь-яких погодних умов.»

З міркувань безпеки як Олексій, так і В’ячеслав попросили не називати їхні прізвища.

Проблема матиме місце навіть для тепловізійних камер, які стали однією із особливостей української безпілотної промисловості для реалізації нічних бомбардувань позицій російських військ, а також для оборони, оскільки вони допомагають виявляти російські дрони.

Анатолій Храпчинський, український авіаційний експерт, пояснив , що

«погані погодні умови — низька хмарність, дощ, сніг і туман — заважають точному виявленню цілей навіть при використанні тепловізійних камер. Саме тому я неодноразово наголошую на необхідності розгортання високоякісного радіолокаційного покриття низької висоти.»

Олексій погодився, що радіолокація є оптимальним виходом із ситуації, але, як завжди, економічна складова залишається проблемою. Стоімість таких систем, як ізраїльський RADA ieMHRs, сягає близько 1 мільйона доларів, а аналоги, створені в Україні, — приблизно 120 тисяч доларів.

Існує багато модифікацій безпілотних апаратів типу Shahed. Деякі з них оснащені власними системами візуального наведення, але вони здебільшого діють за заданими координатами.

В’ячеслав зазначив, що найбільш ефективним вирішенням нинішньої проблеми є більша кількість ракет поверхня-повітря, хоча їх вартість теж значно вища порівняно з боєприпасами для кулеметів.

Наразі українська система протиповітряного захисту доведеться залишатися у бойовій готовності та розпочати нову фазу боротьби, поки погодні умови не покращаться.

Майже через рік: перехід ЗСУ на корпусний командний рівень досі не виправдав очікувань

Перехід України до системи командування за корпусним принципом було спрямовано на підвищення військової ефективності. Проте майже через рік обіцяні покращення залишаються недосяжними.

«Виявилося, що це необґрунтоване, поспішне псевдорішення»,

— зазначив Богдан Кротович, колишній командир Азовської бригади України.

Українська армія, яка на момент початку повномасштабної війни 2022 року мала найбільшими підрозділами бригади, останній рік перейшла на структуру з корпусами. У межах цієї нової організації корпуси, як правило,

Автор

  • Квітослава Іванець

    Досвід журналістики з 2021 року. Працюю із соціальними та психологічними темами, беру інтерв’ю у фахівців, створюю аналітичні матеріали для провідних медіа та висвітлюю актуальні події, які сталися в Україні.

Залишити коментар

Previous

СБУ та Нацполіція затримали 8 співробітників рф, що здійснювали диверсії в Одесі, та виявили нову спробу вербування у Львові.

Next

Виконавиця треку “І море тих квітів” DOMIY дасть концерт в Одесі