Це витяг із щотижневого інформаційного бюлетеня Ukraine Business Roundup, що публікується бізнес-відділом Kyiv Independent. Щоб отримувати таку інформацію безпосередньо на вашу електронну пошту, підпишіться тут.
Минулого тижня на Facebook розгорілася жвава дискусія щодо монетарної політики України після того, як Національний банк України (НБУ) утримав облікову ставку на рівні 15,5% п’ятий поспіль раз. Водночас регулятор попередив про можливе посилення інфляційних процесів на тлі російських атак та триваючих бюджетних навантажень.
Публічне оголошення ключової процентної ставки, яке зазвичай проходить непомітно і сприймається більшістю як технічна формальність, викликало жорсткі суперечки серед провідних фахівців економічної спільноти України у коментарях під критичним дописом Віталія Ваврищака — колишнього директора департаменту фінансової стабільності НБУ до 2021 року. У свою чергу, перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук активно долучився до обговорення безпосередньо під публікацією.
Для західної аудиторії подібна практика може здатися нетиповою, адже Facebook, здобувши популярність в Україні з часів Євромайдану 2013 року, нині є вагомою платформою для дискусій, часом навіть серед топ-чиновників.
Ваврищук відзначив:
«Рішення та комунікації НБУ викликають не стільки довіру та впевненість, скільки нервозність і змушують шукати приховані мотиви такої позиції».
Він також зауважив, що дії регулятора складно назвати політикою, заснованою на відомостях і даних.
Уточнення суті критики Ваврищака пролунало у коментарях, де він підкреслив, що інфляція, валютні резерви і зовнішня підтримка перебувають у кращому стані, ніж це прогнозував НБУ в липні, що, на його думку, відкривало шлях для зниження облікової ставки.
Якщо порівнювати, у липні 2025 року регулятор очікував, що інфляція до кінця вересня сягне 13,1%, тоді як реальний показник становив 11,9%. Така різниця є значною, особливо з огляду на короткий проміжок часу від моменту моделювання прогнозу.
За словами Ніколайчука, одна з причин більш стрімкого зниження інфляції полягала в тому, що Україна «трохи пощастило з овочами». Зокрема, цього року врожайність була вищою, ніж торік, а ціни на фрукти не підвищувалися так інтенсивно — це пом’якшило загальний ціновий тиск, зазначили у банку.
Крім того, мотивацію НБУ утримувати ставку на рівні 15,5% посилювало те, що у липні регулятор передбачав два етапи зниження облікової ставки до кінця 2025 року, що приділяло надію експертам на поступове її зниження.
Щодо «прихованих мотивів», на які вказував Ваврищук, ймовірно, йдеться про чутки, що НБУ зазнає тиску з метою девальвації гривні напередодні нового кредитного механізму Міжнародного валютного фонду.
Утримання високої ключової ставки робить гривневі активи більш привабливими для інвесторів, знижуючи таким чином попит на долари та євро, що має пом’якшити наслідки майбутньої девальвації, на яку, згідно з припущеннями, українці вже готуються.
Водночас заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук визнав, що в прогнозах щодо зниження ставки можливо було надмірне оптимістичне налаштування. Проте він наголосив на доцільності обережного підходу в нинішніх складних умовах.
Зокрема, він зауважив:
«Чи справді ви очікували в липні, що ми втратимо 60% видобутку газу та нам знадобиться додатково 300 мільярдів гривень (7 мільярдів доларів) на оборонні витрати лише в цьому році?»
— таким чином він дещо підколов свого колишнього колегу, додавши у дусі жарту:
«Знімаю капелюха перед вами».
Саме ці ризики і стали визначальними у заяві голови Національного банку Андрія Пишного, коли 23 жовтня було ухвалено рішення залишити ключову ставку на рівні 15,5%.
Незалежно від того, чи була правильна ця стратегічна оцінка чи ні, 31 коментар від провідних економістів банківської сфери, інвестиційних фондів і аналітичних центрів продемонстрував широкий спектр поглядів, перетворивши на перший погляд рутинну технічну операцію на ефектну подію, що привернула увагу.