У Білгороді-Дністровському пройшов тренінг із кризового реагування, організований Центром психосоціальної підтримки спільно з інструкторами Товариства Червоного Хреста України. Місцем проведення став міський бібліотечний заклад.
Навчальний інтенсив об’єднав дві ключові тематики — психологічну допомогу на початкових етапах кризових ситуацій та надання першої домедичної допомоги. Під час заняття фахівці детально роз’яснювали, як правильно діяти в різних надзвичайних обставинах, зокрема після вибухів і обстрілів, коли у людей можуть виникати гострі стресові реакції, ступор, панічні атаки, шок, непритомність або травми.
Психологиня Центру психосоціальної підтримки Олена Фомічова підкреслила, що подібні зустрічі вже проводилися раніше, і висловила надію на їх подальше регулярне проведення. Вона наголосила на важливості володіння цими навичками в умовах сучасності:
«У наш час кожен повинен знати та оволодіти цими уміннями, щоб вони стали автоматичними, сприяючи порятунку життя і підтримці емоційної стабільності»
Під час виступу Олена Фомічова розповіла про основні принципи надання першої психологічної допомоги людям, які переживають кризові події. Головною метою, за її словами, є:
1. Стабілізація емоційного стану постраждалих.
2. Відновлення почуття відносної безпеки.
3. Повернення контролю над ситуацією.
Водночас вона акцентувала увагу на необхідності першочергового піклування про власний психологічний стан:
«У ситуаціях із повторними вибухами чи іншими небезпечними подіями найважливіше — зберегти власне життя. Основне правило в медицині та психології — “не нашкодь”. Як психологиня додаю: спочатку піклуйся про себе, а вже потім допомагай близьким. Пригадуєте правило з кисневими масками у літаках? Застосовуємо його і тут: спочатку стабілізуйте себе, адже без внутрішньої опори і спокою опанувати ситуацію складно»,
Після оцінки ситуації та переконання у власній безпеці можна приступати до встановлення контакту з потерпілим. Саме цьому аспекту приділили окрему увагу:
«Необхідно встановити з людиною контакт “очі в очі”. Пам’ятайте, що в стресовому стані людина може плакати, тремтіти або навіть агресивно реагувати, тому слід обережно оцінити, чи можна до неї підійти, щоб не зашкодити собі. Якщо ж це близька або знайома людина, або ви впевнені у собі, слід прийняти позу, відповідну до того, в якій людина знаходиться: якщо сидить — сідайте поруч, якщо стоїть — залишайтеся на ногах»
Ключовими моментами взаємодії є встановлення зорового контакту, спокійна та тихо подана мова, а також прості й чіткі інструкції, які допоможуть людині відновити контроль:
«Представтесь: “Я Олена, ви мене чуєте? Можу вам допомогти”. Не потрібно обов’язково бути психологом чи медиком, головне — впевнено й чітко утримати погляд і запропонувати прості дії, наприклад: “Візьміть пляшку”, “Відкрийте пляшку”, “Випийте води”. Подібні кроки повертають людині відчуття контролю і виводять її зі стану ступору у “тут і зараз”»
Після встановлення контакту рекомендують організувати активне слухання — уважно і без оцінок вислухати переживання особи, підтримати її та за необхідності допомогти зв’язатися з рідними чи звернутися до медичних працівників.
Психологиня також ознайомила учасників з простими техніками самодопомоги, що допомагають знизити рівень стресу. Зокрема, було продемонстровано вправи з дихання животом та методи «заземлення», пояснюючи, що ці практики можуть сприяти відновленню емоційної рівноваги в кризовий момент.
Другий модуль тренінгу був присвячений основам першої домедичної допомоги. Інструктори місцевої організації Червоного Хреста України на практиці показали:
- алгоритм визначення свідомості людини за методом «чую, бачу, відчуваю»;
- перевірку наявності дихання;
- правильний виклик екстрених служб;
- переведення потерпілого у стабільне бокове положення, якщо він непритомний, але дихає.
Інструктор детально роз’яснив:
«Кладемо руку на грудну клітину, вухо — в 3-5 см від носа, дивимось очима, чи піднімається грудна клітина руки. За 10 секунд маємо почути 2-3 повних вдихи. Якщо дихання є, людина дихає, рекомендуємо перевести її у відновне положення — на бік. Одночасно слід викликати швидку допомогу».
Окрема увага була приділена методам зупинки кровотеч. Представники Червоного Хреста навчали:
- як правильно накладати тиснучу пов’язку собі та іншим;
- як зробити зі звичайних підручних матеріалів саморобний джгут-закрутку в разі сильної кровотечі;
- чому важливо фіксувати час накладання джгута.
Зокрема, інструктор зазначив:
«У разі сильної кровотечі, коли тиснуча пов’язка не справляється, застосовуємо турнікет. Проте не в кожного він є під рукою. Тому рекомендуємо виготовляти саморобний джгут з тканини, яку знайти можна практично скрізь. Обов’язково позначаємо час накладання джгута — це допоможе тим, хто надаватиме подальшу допомогу. Тримати джгут можна не більше 30 хвилин, оскільки існує ризик некрозу тканин. Якщо за півгодини не вдається дістатися до медичного пункту або швидка не приїхала, джгут можна трохи послабити, відновиться кровообіг, а потім знову затягнути, відмітивши новий час».
Голова Білгород-Дністровської організації Червоного Хреста України Неля Корнієнко наголосила, що багато людей теоретично знають правила надання домедичної допомоги, але в надзвичайних ситуаціях це може виявитися недостатньо:
«Знати — це одне, а виконувати — зовсім інше. Іноді події настільки напружені і складні, що людина просто забуває, як діяти. Проте навчання і практика допомагають рукам виконувати правильні дії автоматично», — підсумувала пані Неля.
