Внаслідок масштабного вторгнення Росії Україна стикається із суттєвим скороченням трудових ресурсів — масова мобілізація та еміграція спричинили дефіцит робочої сили у різних секторах економіки. За даними уряду, із понад 23 тисяч компаній, які мають проблеми з набором працівників, більшість вказують на фактичний брак персоналу як основну перешкоду.
Це відчутно навіть у побутовому секторах, таких як ремонт житла: тепер українці вимушені чекати місяцями на штукатурів, мулярів чи плиточників, а заробітні плати у цих спеціальностях стрімко зростають і часом перевищують доходи менеджерів середньої ланки офісної сфери.
Дефіцит ускладнюється також старінням робочої сили. Важливі галузі промисловості стикаються з проблемою заміни працівників, що виходять на пенсію, — зазначено у дослідженні ринку праці, проведеному Helvetas Swiss Intercooperation спільно з Державною службою зайнятості України. Серед проблем із набором нових співробітників роботодавці виділяють:
- небажання чоловіків офіційно оформлюватися на роботу, щоб уникнути мобілізації;
- недостатній рівень професійних навичок.
У звіті, що охоплює 11 секторів економіки, проаналізовано результати всеукраїнського опитування роботодавців 2025 року та дані ринку праці 2024 року. Після виявлення масштабів кадрової проблеми увага акцентується на потенційних ресурсах для поповнення робочої сили:
- жінки;
- люди старшого віку;
- молодь, яка виходить на ринок праці;
- ветерани, що повертаються зі служби.
Звіт закликає урядові установи, освітні організації та роботодавців активізувати короткострокове навчання та перепідготовку, модернізувати робочі місця для підвищення продуктивності праці. Пропонуються також заходи для залучення більше представників цих категорій до затребуваних професій, зокрема:
- розширення можливостей для жінок у традиційно «чоловічих» професіях;
- удосконалення шляхів працевлаштування ветеранів і вразливих груп населення.
За словами Державної служби зайнятості, «дане масштабне дослідження створює важливу базу для прийняття урядових рішень у сферах зайнятості та освіти в умовах повномасштабної війни».
Старіння економіки
У багатьох галузях працівники віком 60 і старші становлять значну частину колективу — особливо це стосується освіти, охорони здоров’я, машинобудування, будівництва і аграрного сектору, де щонайменше кожен восьмий працівник є пенсійного віку. У доповіді Helvetas попереджають, що вихід таких спеціалістів на пенсію загрожує недостачею молодих кваліфікованих фахівців із потрібним досвідом.
Наприклад, у енергетичному секторі вікова структура виглядає так:
- працівники до 25 років — лише 4%;
- працівники 60 і старше — 17%.
Аграрна галузь відзначається найбільшим розривом поколінь, що призводить до складних викликів. Компанії фіксують зростання потреби у співробітниках із навичками роботи з сучасними агротехнологіями — знання яких притаманні переважно молодшим поколінням, що добре володіють цифровими технологіями. Одночасно з цим підвищується залежність галузі від старіючої робочої сили.
Заходи для пом’якшення дефіциту персоналу
- Розширення програм професійного навчання та перепідготовки.
- Запровадження оплачуваних стажувань.
- Надання таких пільг, як безкоштовне харчування, транспорт, бонусні виплати.
- Гнучкі графіки роботи.
- Корпоративне навчання.
- Чіткі кар’єрні перспективи.
- Залучення та утримання працівників похилого віку з використанням неповного робочого часу, зменшення обсягу обов’язків, а також надання їм ролей наставників для передачі досвіду молодшому поколінню.
Підтримка та адаптація: покращення зайнятості
Рішення проблеми дефіциту кадрів — це не швидкі тимчасові заходи, а потреба в системних інвестиціях у професійну освіту дорослих, особливо для вразливих категорій населення. Helvetas співпрацює з 18 муніципальними професійними училищами у дев’яти регіонах, пропонуючи короткотермінові ринково орієнтовані програми навчання, спрямовані на якнайшвидший перехід людей до працевлаштування.
У межах Програми економічної стійкості України (ERP):
- 87% учасників відзначають покращення професійних компетенцій;
- 86% відчувають підвищену готовність до працевлаштування;
- більшість має конкретні економічні переваги — кращі умови праці чи додатковий або новий дохід.
Helvetas також долучився до розробки Закону України «Про професійну освіту», ухваленого у серпні 2025 року.
За словами Катерини Маркевич, керівниці проєкту Програми економічної стійкості України, поєднання практичних досліджень з політичною роботою покликане забезпечити, щоб розвиток людського капіталу залишався у центрі економічного відновлення країни.
У найближчій перспективі звіт пропонує використовувати потенціал працівників передпенсійного віку:
- у енергетиці рекомендується наймати та втримувати співробітників передпенсійного віку в регіонах із найбільш критичною нестачею персоналу;
- їхній досвід є важливим чинником у технічній сфері;
- вони меншою мірою ризикують потрапити під мобілізацію.
Жінки у традиційно «чоловічих» професіях
Якщо старші працівники — одна зі складових розв’язання проблеми, то жінки — інша. Галузі, які тривалий час переважно складалися з чоловіків, починають активно залучати жінок для закриття вакансій. Згідно з дослідженням Helvetas:
- у 20% компаній у промисловому виробництві та водопостачанні зросла частка жінок;
- у аграрному секторі тенденції зростання жіночої зайнятості також є, хоча трохи менші;
- у 2026 році половина опитаних компаній планує наймати жінок для робіт, які традиційно вважалися «чоловічими».
Ініціатива залучення жінок у затребувані професії підтримується як роботодавцями, так і урядом. На кінець 2024 року було запущено програму перепідготовки жінок на 31 професію, серед яких:
- трактористки;
- оператори деревообробних машин;
- машиністки котельного обладнання;
- водійки навантажувачів і тролейбусів;
- ремонтниці механізмів.
Деякі компанії також самостійно ініціюють подібні програми. Наприклад:
- агрохолдинг МХП започаткував проєкт «Сила жінок», що навчає жінок керуванню автоматизованим зерновим обладнанням, де основна увага приділяється знанню процесів, а не фізичній силі;
- Укрнафта запустила програму «Кожна жінка може», відкриваючи вакансії крановодів, механіків, операторів токарних верстатів.
Зазначається, що автоматизація трансформує багато робіт, розширюючи коло потенційних кандидатів.
Для ефективнішого залучення жінок у технічні та операційні посади звіт пропонує:
- змінювати організацію праці;
- робити робочі місця більш ергономічними.
Ці підходи можуть принести користь таким сферам, як машинобудування, енергетика та сільське господарство.
Зі зростанням впровадження нових технологій і автоматизації збільшується потреба у працівниках, які можуть безпечно користуватися обладнанням і дотримуватися жорстких стандартів контролю якості. Це відкриває нові можливості для ветеранів, у тому числі з пораненнями або обмеженнями здоров’я, оскільки автоматизація та проєктування робочих місць з урахуванням комфорту зменшують фізичне навантаження.
Переклад військового досвіду у цивільну зайнятість
В Україні наразі налічується понад 1,2 мільйона ветеранів, і цей показник, за прогнозами, сягне 5–6 мільйонів до кінця війни. Тому допомога ветеранам у поверненні на цивільний ринок праці буде визначальною для стану економіки.
Багато військовослужбовців прийшли до армії зі сфер ІТ, бізнесу, будівництва тощо, і під час служби здобули нові навички, що не завжди мають формальне визнання у мирному житті.
Для усунення цього розриву Helvetas разом із роботодавцями запропонував зіставлення близько 1000 військових спеціальностей із цивільними професіями з визначенням навичок, що можна переносити.
На основі цих результатів Національне агентство кваліфікацій та Міністерство у справах ветеранів формуватимуть політику, яка визнає військовий досвід як офіційну кваліфікацію. Наприклад, ветеран, який керував логістикою на фронті, зможе швидше працевлаштуватися у сфері ланцюгів постачання.
Варто зазначити, що майже всі компанії, які мають відкриті вакансії, висловили готовність брати на роботу ветеранів. Аналогічна відкритість спостерігається щодо працевлаштування інших вразливих категорій — внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю.
Звіт наголошує, що уряд разом із міжнародними партнерами може використовувати ці дані для формування ефективної політики на ринку праці під час і після воєнного конфлікту. Відповідні знахідки допомагають вести діалог із міністерствами економіки й освіти щодо стандартів кваліфікацій і пріоритетів навчання.
Переформатування ринку праці у відповідь на кризу
Кадровий дефіцит змушує переосмислити, хто ж утримує економіку у русі. Найбільший попит спостерігається на робітничі професії — від водіїв до швачок. Однак «персональний вакуум» настільки значний, що кожна четверта опитана компанія розглядає можливість залучення іноземної робочої сили у 2026 році для підтримки своєї діяльності.
З огляду на зменшення кількості працівників та збільшення числа людей, які наближаються до пенсійного віку, жодне «швидке рішення» не розв’яже проблему. Водночас Україна має реальні резерви для відновлення кадрового потенціалу:
- жінки;
- ветерани;
- внутрішньо переміщена особи;
- люди з інвалідністю;
- працівники старшого віку, які можуть залишатися у трудовій діяльності довше.
Для прискорення їх залучення у зайнятість потрібні:
- короткі курси навчання та перепідготовки;
- більш сучасне обладнання та автоматизація робочих процесів;
- чітке визнання військового досвіду як професійної кваліфікації.
Від ефективності цих рішень залежить не лише безперервність роботи бізнесу й базових сервісів під час війни, а й чи матиме Україна достатньо кваліфікованих кадрів для відбудови після завершення бойових дій.
Матеріал підготовлено за підтримки Helvetas у рамках Програми економічної стійкості України (ERP), реалізованої за підтримки Швейцарії через Швейцарське агентство розвитку та співробітництва.
Програма здійснюється консорціумом ERP у складі Mercy Corps, Right to Protection, Helvetas Swiss Intercooperation та JERU (спільна ініціатива Welthungerhilfe і Concern Worldwide).