2 березня, з початком торгів на ринках, російські чиновники оперативно почали інтерпретувати загострення кризи на Близькому Сході як економічну можливість для Кремля. Вже за кілька годин після перших ударів зі сторони США та Ізраїлю російський посланець Кирило Дмитрієв розмістив у мережі X повідомлення про ймовірність підвищення цін на нафту вище $100 за барель.
Ф’ючерси на нафту Brent на лондонській біржі ICE спершу зросли на 13,04%, досягнувши максимуму $82,37 за барель — найвищого рівня за останній понад рік. Пізніше ціни трохи знизились до $79,38. Росту вартості нафти сприяло оголошення Ірану 1 березня про призупинення торгівлі через Ормузьку протоку у відповідь на удари. Близько 20% світового обсягу нафти та до 30% зрідженого природного газу проходять через цей вузький морський шлях.
Економісти одностайно погоджуються, що в цій ситуації очевидним вигодонабувачем є Росія. Зокрема, Олександр Талавера, професор фінансової економіки Бірмінгемського університету, зазначив: «Росія, ймовірно, дуже виграє від цього конфлікту».
Здобутки від нафтового вибуху
Аналітики попереджають, що тривалі порушення постачання в Перській затоці можуть призвести до ще більшого зростання цін на нафту. За повідомленням Reuters, лідери країн Близького Сходу попереджали Вашингтон про можливий підйом вартості до понад $100 за барель у разі розширення війни.
Блокада цієї протоки означала б не тільки обмеження санкційної іранської нафти, але й легальних експортних потоків із Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Кувейту та Іраку. У такому разі Росія може стати однією з небагатьох великих країн-постачальників, здатних оперативно компенсувати нестачу, особливо завдяки знижкам на поставки до Азії.
Дан Маркс, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб, підкреслив: «Росія буде радо приймати нафтові доходи і валютні надходження, які вони генерують».
Військове судно в Ормузькій протоці, 1 березня 2026 року. (Сахар Аль-Аттар / AFP через Getty Images)
Талавера пояснив, що зростання цін збільшить фіскальний та зовнішньоторговельний баланс Росії, підвищить податкові надходження, підтримає рубль і розширить можливості президента Володимира Путіна для фінансування військових операцій.
Дохід від нафти і газу приблизно становить чверть федерального бюджету Росії та слугує економічною опорою воєнних дій Москви в Україні. Порушення на Близькому Сході можуть також закріпити роль Росії як альтернативного постачальника нафти на азійські ринки. Разом з тим, Талавера застеріг, що ці вигоди будуть залежати від тривалості конфлікту:
Якщо деескалація відбудеться швидко, як це було в середині 2025 року, переваги можуть бути оперативно втрачені.
Президент США Дональд Трамп наголошував, що військові операції проти Ірану можуть тривати приблизно чотири тижні — термін, який залишає багато невизначеності.
Індо-китайські коригування
Порушення поставок може також змінити закупівельні схеми в Азії, де, можливо, буде відновлено купівлю російської нафти, що скасує місяці західного тиску на зниження імпорту з Росії.
За останні місяці Індія та Китай, двоє найбільших споживачів російської нафти, зменшили свої закупівлі через тиск Заходу, змушуючи Москву пропонувати значні знижки. Проте, за інформацією Bloomberg від 2 березня, Індія розглядає альтернативні плани, зокрема повернення до закупівлі російських вантажів у разі загострення постачання з регіону Близького Сходу.
В останні вихідні представники індійських державних нафтопереробних підприємств провели зустрічі з урядовцями для підготовки до потенційних перебоїв, пов’язаних з Іраном.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін у Нью-Делі, 4 грудня 2025 року. (Прес-служба Кремля / Anadolu через Getty Images)
Минулого року адміністрація Трампа запровадила 25% «взаємне» мито на індійські товари, а також додаткові 25% санкцій через закупівлю індійськими компаніями російської нафти. Це було частиною стратегії тиску на Москву задля досягнення значних переговорів по Україні.
Пізніше Трамп скасував друге мито, що набрало чинності 7 лютого, у відповідь на зобов’язання Індії припинити прямий та опосередкований імпорт російської нафти і збільшити закупівлі американської енергії.
Відтоді Нью-Делі знизило імпорт російської нафти до трохи більше 1 млн барелів на день у лютому — майже вдвічі менше свого піку і найнижчий рівень з вересня 2022 року. Водночас, дефіцит було компенсовано поставками із Близького Сходу.
Джон Лауг, науковий співробітник Chatham House, припускає, що Китай також може відіграти значну роль, особливо якщо буде необхідність заміни імпорту з Ірану. Пекін накопичував стратегічні резерви і, в разі блокади Ормузької протоки, може посилити морські закупівлі в Росії.
Обмежений вплив?
Проте, зростання цін на нафту не обов’язково суттєво змінить баланс сил на користь Москви. Дан Маркс відзначив, що бюджет Росії за останні роки диверсифікувався, і доходи продовжують зростати навіть при знижених цінах на нафту завдяки ширшому податковому збору.
Він зауважив, що:
«Якщо слабкість економіки не підриватиме воєнні зусилля Росії, то й економічна вигода від зростання цін на нафту не змінить ходу подій на користь Росії».
При цьому існує ризик фінансових труднощів у Європі, якщо енергетичні ціни знову різко піднімуться. Європейські уряди беруть на себе все більше витрат на підтримку України, особливо на фоні зменшення американської допомоги. Поновлення інфляції чи промислових збоїв може знизити рівень суспільної підтримки.
Джон Гергст, колишній посол США в Україні та Узбекистані, підкреслює, що довготерміновий результат залежатиме від подій в Ірані. Якщо бойові дії швидко стихнуть і в країні сформується стабільний уряд, можливо навіть не теократичного типу, то нафтові ціни можуть знизитись нижче рівня до ударів.
Він наголосив:
«Зростання цін на нафту — це економічний плюс для Росії, але втрати двох довгострокових прихильників Росії на геополітичній карті — це негатив».
«Коментатори на російському телебаченні у відчаї через те, що за три місяці Трамп усунув двох ключових політичних союзників Росії».