Пожежні гасили вогонь на складі Олексія Тарнопольського у Києві протягом двох днів після російської атаки 10 червня. Нічого з товарів для його бізнесу з чаю та кави не вдалося врятувати.
Тарнопольський прибув на місце події о 5 ранку — за годину після того, як російський безпілотник поцілив у склад його компанії Gemini у столичному районі Оболонь. На щастя, серед працівників Gemini не було постраждалих.
Компанія не змогла зберегти жодного запасу, а через понад тиждень повітря ще досі наповнене запахом попаленого пластику та кави. Йдучи серед спотворених залишків складу, який обслуговував 30-40% клієнтів Gemini, Тарнопольський підбирає пакети з попелом, які дивом лишилися неушкодженими.
«Гарна упаковка», — жартує він, демонструючи їх на обгорілій металевій балці. Виставковий зал компанії розташований позаду складу — він завалений осколками скла та сміттям.
Gemini — одна з багатьох українських компаній, що постраждали від безперервних обстрілів Росії з моменту повномасштабного вторгнення в 2022 році. За оцінками, відновлення бізнесу коштуватиме приблизно 64,4 мільярда доларів протягом наступних десяти років. Станом на листопад 2024 року Росія пошкодила 500 великих і середніх приватних та державних підприємств, а також безліч дрібних компаній, повідомляє Київська школа економіки (KSE).
На відміну від мешканців пошкоджених квартир і будинків, український бізнес не має державної підтримки, а страхування від ризиків війни отримати вкрай складно. Як і Gemini, підприємства змушені покладатися на власні ресурси, щоб відновитися.
Залучення коштів на відновлення вважається соціально неприйнятним у культурі wartime-допомоги армії. Фірми, які приймають пожертви, часто піддаються критиці. Як наслідок, більшість бізнесів мають обмежені варіанти, наприклад, кредити, які не покривають повний обсяг збитків.
«Як підприємець, я б хотів мати хоч якусь компенсацію — наприклад, програму кредитування під нульову відсоткову ставку. Але наразі нічого такого немає»
— сказав Тарнопольський.
За словами Тарнопольського, понад 1000 клієнтів Gemini, які компанія формувала понад 29 років, здебільшого це автозаправки, супермаркети та заклади швидкого харчування, повідомили, що не мають наміру відмовлятися від співпраці. Жодного зі 150 працівників звільняти не довелося, а співробітників, які працювали на складі, перевели на виробничу площадку у передмісті, що не зазнала ударів.
Однак втрати величезні, і Тарнопольський не сподівається повністю відновитися цьогоріч. Один лише склад площею 3500 квадратних метрів коштуватиме 2 мільйони доларів для відбудови, а компанія наймає приватну команду для проведення детального розслідування та підрахунку збитків, які буде сплачено з власних коштів.
Відсутність підтримки
Коли дим нарешті вщух, Тарнопольський звернувся до інших підприємств, які вже постраждали раніше, щоб дізнатися, що робити далі. Він давно прийняв ризики ведення бізнесу під час війни, однак не очікував таких масштабних втрат.
“Жодна з компаній не знайшла державних програм компенсації. Замість цього всі вони зафіксували збитки, очікуючи, що з часом з’явиться відповідна ініціатива — можливо, навіть у вигляді репарацій від Росії,”
— розповів Тарнопольський.
Максим Бревда, підприємець із Миколаєва на півдні України, вже два з половиною роки чекає відповіді від міської адміністрації після того, як у 2022 році російська ракета знищила його автомийку.
«Багато товарів ми навіть повністю не розрахувалися з постачальниками, що зараз ставить нас у подвійне становище: немає продукції і є борг, який потрібно виплачувати.»
Заповнивши форми з описом збитків, автомийку оглянула комісія, організована міською адміністрацією. Комісія пояснила, що оціночна інформація знадобиться, коли розпочнеться програма компенсації, але досі жодних результатів немає.
Данія, яка взяла на себе підтримку реконструкції Миколаєва, має довгострокові програми через партнерів, таких як Програма розвитку ООН (ПРООН), проте зосереджені вони переважно на агробізнесі. Фонд експорту та інвестицій (EIFO) надає великі кредити понад 3 мільйони євро. Бревда, співзасновник місцевої асоціації бізнесу МрійДій, зазначає, що доступних варіантів для дрібніших компаній небагато.
«Уряд України має обмежені фінансові ресурси, і впровадити програму підтримки під час війни дуже складно, адже пріоритетом є військові потреби та житло»
— пояснив Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії (CES) в Києві.
Враховуючи складність документування збитків і відсутність повної компенсації за пошкоджене житло, він припускає, що будь-яка майбутня програма для бізнесу виявиться неефективною та неповною.
«Наприклад, компенсаційний механізм після війни Іраку з Кувейтом, що тривала 35 років тому, завершив роботу лише у 2022 році, виплативши близько 15% загальних збитків»
— повідомив він.
Альтернативні варіанти
Тим часом бізнес шукає можливості, що доступні. Дехто подає заявки на пільгові кредити у рамках державної програми 5-7-9%, яка пропонує знижені процентні ставки, хоч і без спеціальних умов для постраждалих підприємств.
З розвитком війни з’явилися й пропозиції страхування військових ризиків через міжнародні фінансові установи, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та український уряд. Ставка страхування зростає в міру наближення активів до лінії фронту, при цьому для об’єктів безпосередньо на передовій поки що немає жодних опцій.
У Центрі економічної стратегії пропонують запровадити перестрахування — страхування для страхових компаній, за підтримки фінансових організацій чи приватних інвесторів. Це дозволить розподіляти ризики серед кількох страховиків, збільшуючи кредитний ресурс і забезпечуючи вищу прибутковість.
Наразі найбільшу підтримку підприємства отримують від одне одного та партнерів. Так, клієнти та постачальники підтримали OMG Shoes, коли компанія втратила 35% виробничих потужностей та матеріали на мільйон гривень ($24 000) під час тієї ж атаки 10 червня, що і Gemini.
«Багато товарів ми навіть повністю не розрахувалися з постачальниками, що зараз ставить нас у подвійне становище: немає продукції і є борг, який потрібно виплачувати»
— розповіла власниця Оксана Голод виданню Kyiv Independent.
Після атаки постачальники домовилися про відстрочку платежів, а клієнти почали писати їй численні повідомлення у соцмережах, через що обсяги замовлень зросли в десять разів. За один день практично весь залишок продукції було розпродано.
Gemini отримала схожу підтримку від партнерів, які пропонували пожертви, але Тарнопольський відмовився, наполягаючи, щоб ці кошти направили на військові чи гуманітарні потреби.
«Найкращий спосіб допомогти бізнесу — це більше замовлень, більше клієнтів та більше покупок. Ми хочемо показати приклад. Ми відкриті і хочемо працювати»
— сказав він.