Віталій Мазуренко, український журналіст і заступник головного редактора польського видання Obserwator Międzynarodowy, був звільнений через образу президента Польщі Кароля Навроцького, як повідомляє видання у заяві від 27 серпня.
Ця новина з’явилася на тлі зростаючої напруги між Україною та Польщею — країною, яка з початку повномасштабного вторгнення залишається одним із ключових союзників Києва.
На початку цього тижня, під час прямого ефіру на телеканалі Polsat News, Мазуренко назвав Навроцького «паханом» — жаргонним словом, що в кримінальному середовищі означає ватажка банди або кримінального авторитета.
У подальшій заяві редакція підкреслила, що ці слова відображають особисту думку Мазуренка і не становлять позиції видання.
«Як польський портал, ми категорично відкидаємо і не толеруємо будь-які спроби підірвати авторитет Президента Республіки Польща»
— йдеться в заяві.
Witalij Mazurenko w Polsacie określił Prezydenta Nawrockiego de facto jako jakiegoś przywódcę gangu więziennego. @PK_GOV_PL – oczekuję wszczęcia śledztwa z art. 135 par. 2 kk, czyli znieważenia Prezydenta.
Pan Mazurenko dowiódł słuszności weta i kontrprojektu Prezydenta. pic.twitter.com/sxGb8t16Qi— Sebastian Kaleta (@sjkaleta) 26 серпня 2025
За польським законодавством публічна образа президента є кримінальним правопорушенням, за яке може загрожувати до трьох років ув’язнення.
Мазуренко, який родом з України, але має польське громадянство, пізніше вибачився за свої слова. Втім, Збигнєв Богуцький, керівник Офісу президента Польщі, закликав до застосування до нього юридичних санкцій.
«Громадянство Польщі має бути особливою честю і зобов’язанням ставити Польщу та її інтереси на першому місці»
— заявив Богуцький.
Офіційний представник також натякнув, що ця справа може стати приводом «почати серйозну дискусію» про запровадження в Польщі законів, які дозволять позбавляти громадянства, «набутого шляхом натуралізації».
Подія сталася за кілька днів після того, як Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової підтримки українцям, що тікають від війни.
Президент Польщі також запропонував зміни, які передбачають збільшення терміну для здобуття польського громадянства, посилення покарань за незаконний перетин кордону та прирівняння «бандерівських символів» до нацистської та комуністичної символіки в кримінальному кодексі країни.
Цей крок викликав напругу між Офісом президента Польщі та Києвом, а також призвів до негативної реакції всередині Польщі.
Польські жінки, серед яких були дві колишні перші леді, звернулися до президента з проханням скасувати вето, аргументуючи, що його рішення завдає непропорційної шкоди українським біженкам, їхнім дітям, літнім людям та хворим.
«Ми закликаємо вас — тих, хто формує закони та представляє Республіку — повернути відчуття захищеності і відмовитися від слів, які стигматизують, а не захищають».
«Нехай закони служать народові, а не політичним іграм».
— ішлося в листі, опублікованому в газеті Gazeta Wyborcza 27 серпня.
Навроцький, консервативний політик, підтриманий опозиційною партією «Право і Справедливість», з невеликою перевагою переміг на президентських виборах у Польщі 1 червня, отримавши 50,89% голосів і обійшовши мера Варшави Рафаела Тшасковського, якого підтримувала правляча коаліція прем’єра Дональда Туска.
Історик за освітою та політик за покликанням, Навроцький зі вступом на пост президента демонструє зростаючі виклики у польсько-українських взаєминах. Хоча він і підтвердив підтримку боротьби України проти російської агресії, водночас він виступав проти євроатлантичних прагнень Києва, часто акцентуючи увагу на історичних образах із минулого.
Перемога консерватора також підтримує ідеологічний розкол між Офісом президента Польщі та центристським урядом Туска.