Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 11 жовтня оголосив про початок загальнонаціональної кампанії зі збору підписів, спрямованої на висловлення протесту проти «військового плану» Європейського Союзу щодо фінансування війни в Україні.
Орбан на своїй сторінці у Facebook повідомив, що кілька тижнів тому в Копенгагені було представлено план Євросоюзу, за яким «Європа платить, українці воюють, а Росія врешті-решт буде виснажена».
Водночас прем’єр зазначив, що ні вартість, ні тривалість цієї ініціативи залишаються невідомими. Він підкреслив, що під час виступу у Данії чітко заявив про небажання Угорщини брати участь у цьому процесі. Петиція має на меті охопити «кожне місто та кожне селище» країни.
Віктор Орбан, який визнається найбільш відкрито проросійським лідером у ЄС, підтримує тісні зв’язки з Кремлем, неодноразово блокував або затягував військову допомогу Україні, а також повторює наративи російської сторони.
З початку широкомасштабного вторгнення Росії Будапешт систематично засуджував плани Європейського Союзу щодо надання фінансової підтримки Україні. Орбан також виступав проти впровадження санкцій проти Москви та критикував ініціативи ЄС з метою зменшення залежності від імпорту російського газу.
Ініціатива зі збору підписів разом із загостренням риторики щодо України співзвучні з антиєвропейськими та націоналістичними меседжами прем’єр-міністра на тлі підготовки до парламентських виборів в Угорщині у 2026 році.
Останнім часом Орбан виступає проти вступу України до Європейського Союзу, аргументуючи свою позицію тим, що це нібито змусить Угорщину взяти на себе тягарі України, включно з війною проти Росії. 6 жовтня він загострив тон, звинувативши президента Володимира Зеленського в застосуванні «тактики морального шантажу» щодо Угорщини задля просування заявки України на членство в ЄС.
Збір підписів є складовою стратегії Будапешта, спрямованої на створення впливу з метою захисту своїх політичних інтересів. З 2010 року уряд Орбана ініціював понад десяток національних консультацій — необов’язкових кампаній з опитуваннями, що включали провокативні запитання, мета яких — посилити позиції влади.
Незважаючи на критику щодо достовірності та явки, у червневому опитуванні про приєднання України до ЄС 95% учасників висловилися проти вступу країни до блоку.
Раніші кампанії були присвячені темам прав ЛГБТК-спільноти та міграційної політики ЄС. Так, у 2023 році під час консультації громадян запитували, чи підтримують вони нібито плани Брюсселя щодо створення «мігрантських гетто» в Угорщині — 99% респондентів відхилили цю ідею, при цьому явка не перевищила 20%.