Президент США Дональд Трамп 21 січня заявив, що Вашингтон прагне розпочати «невідкладні переговори» з метою придбання Ґренландії. Ці слова він виголосив під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, на тлі загострення відносин між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками.
Президент підкреслив:
«Саме Сполучені Штати здатні захистити цей величезний масив землі, розвивати його та покращувати, зробити його корисним і безпечним для Європи, а також вигідним для нас».
«Саме тому я шукаю можливості негайно розпочати переговори з мети повторно обговорити придбання Ґренландії Сполученими Штатами… Багато хто вважав, що я застосую силу. Це не обов’язково».
Поява Трампа в Давосі відбулась на тлі планів європейських лідерів обговорити з президентом США питання безпекових гарантій для України, однак несподівано увага журналістів та учасників ізосередилась саме на темі Ґренландії.
Ґренландія — автономна територія Данії, де мешкає близько 56 тисяч осіб — здобула стратегічне значення на фоні танення арктичних льодів, що відкриває нові морські шляхи і доступ до мінеральних ресурсів.
Президент США представив інтереси Вашингтона щодо Ґренландії як захисну ініціативу, а не примус, нагадуючи аргументи, які він раніше використовував для обґрунтування американських претензій у нафтовій сфері Венесуели:
«Цей величезний незахищений острів насправді є частиною Північної Америки, на північному рубежі Західної півкулі. Це наша територія», — наголосив Трамп.
«Після війни ми повернули Ґренландію Данії. Як же ми були необачні, зробивши це… Якою неблагодарною є наразі ця держава».
Крім того, Трамп чітко висловив позицію, що війна в Україні є переважно відповідальністю Європи, розкритикувавши при цьому залучення США та фінансову допомогу:
«Що отримують Сполучені Штати від усієї цієї роботи, усіх цих грошей, окрім смерті, руйнувань і величезних сум, які йдуть тим, хто не цінує те, що ми робимо», — сказав він, додавши, що Європа «повинна сама займатися Україною», поки США відділяє «великий і прекрасний океан».
Трамп також заявив, що має намір зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Давосі, однак сам Зеленський повідомив, що не приїде, віддаючи перевагу залишатися в Україні через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру.
Трансатлантичний конфлікт загострився після того, як Трамп відновив заклики до купівлі Ґренландії, раніше натякаючи на можливість застосування військової сили. Крім того, він у своїй промові в Давосі розкритикував Європу загалом, зазначивши, що вона «рухається не в тому напрямку».
17 січня Дональд Трамп оголосив про намір США запровадити 10% мито на імпорт із країн-членів НАТО — Франції, Швеції, Данії, Норвегії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії, — до досягнення домовленості щодо придбання Ґренландії. Згодом мита можуть зрости до 25% протягом поточного року.
Загроза запровадження мит з’явилася після прибуття військових підрозділів з Франції, Німеччини та інших держав Європи до Ґренландії для проведення військових навчань, що викликало побоювання у європейських столицях про перетворення риторики Трампа на економічний тиск.
Представники ЄС дійшли висновку про необхідність координації відповіді, і на цьому тижні очікується обговорення кількох варіантів на рівні лідерів. Європейські політики, які раніше ухилялися від прямого конфронтації з президентом США з приводу Ґренландії, тепер використовують більш жорстку риторику в умовах загострення суперечки.
Відповідно, керівники ЄС мають намір підняти це питання на полях Всесвітнього економічного форуму, намагаючись домовитись про зустрічі з представниками США задля деескалації конфлікту. У рамках форуму очікуються переговори Дональда Трампа з кількома європейськими лідерами.