Проведення прямих переговорів між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Росії Володимиром Путіним малоймовірне через глибоку особисту ворожість, заявив Президент США Дональд Трамп 14 вересня.
За словами Трампа:
“ненависть між Зеленським і Путіним є незбагненною”.
Він додав:
“Мені доведеться вести всі перемовини самотужки… вони настільки ненавидять один одного, що майже не можуть спілкуватися.”
Спочатку він вважав, що організувати переговори буде нескладно, однак підкреслив, що особисто очолюватиме процес, оскільки ці два лідери “нездатні вести діалог між собою”.
Ці заяви пролунали після саміту Трампа з Путіним 15 серпня в Алясці, на якому чинний президент США пообіцяв організувати зустріч між російським і українським президентами.
Проте плани швидко зазнали провалу:
- Путін запросив Зеленського до Москви, однак Київ відкинув цю пропозицію;
- Пізніше Кремль заявив, що домовленість щодо окупованих територій “неможлива”;
- Зеленський також підтвердив, що не має наміру їхати до Росії для переговорів.
Для збільшення тиску на Путіна Трамп пов’язав можливе впровадження нових санкцій із посиленими заходами з боку Європи, критикуючи ЄС за продовження закупівлі російської нафти та газу. Він наголосив:
“Не можна очікувати, що тільки ми будемо діяти повною мірою. Я не хочу, щоб (Європа) купувала (російську) нафту. Я готовий підтримати санкції, але вони мають посилити власні обмеження.”
Подібну позицію висловив і міністр енергетики США Кріс Врайт, зазначивши в інтерв’ю Financial Times 8 вересня, що Європа має припинити імпорт російських викопних ресурсів, якщо хоче переконати Вашингтон у необхідності жорсткіших санкцій.
Попри риторику, адміністрація Трампа ввела обмежені санкції щодо Москви і навіть частково послабила деякі з раніше запроваджених обмежень. У серпні США ввели тарифи для Індії, одного з найбільших покупців російської нафти, через її закупівлі російської сировини, проте індійська сторона заявила про наміри продовжувати імпорт.
Водночас у Європі триває обговорення пропозицій щодо пришвидшення повної заборони імпорту російських викопних палив, а спікер Палати представників США Майк Джонсон 14 вересня висловив готовність Конгресу підтримати посилення санкцій:
“У Конгресі великий попит на це… і я особисто хочу це зробити,”
— зазначив Джонсон.
Паралельно з цим, між Путіним і головою Сбербанку Германом Грефом спостерігається суттєве розходження у поглядах на економічні наслідки війни. За словами експертів, це демонструє зростаючий розрив між Кремлем і російським економічним середовищем.
Греф, який очолює найбільший банк Росії, 5 вересня на Східному економічному форумі повідомив, що темпи зростання ВВП країни уповільнилися до майже нульових показників у липні та серпні після різкого падіння у другому кварталі. Він підкреслив:
“Другий квартал можна практично вважати технічною стагнацією.”
Втім Путін заперечував цю оцінку, наполягаючи на збереженні кредитування.
Щодо безпекових питань, Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив оптимізм щодо реакції НАТО та подій після зухвалого нападу Росії на Польщу 10 вересня, який залишив практично безкарним Російську Федерацію. У коментарі в межах Ялтинської європейської стратегії (YES), що проходила у Києві 12–13 вересня, Сікорський зазначив:
“Я вважаю, що Росія програла в цій конфронтації. Польща змогла збити лише 4 з 19 безпілотників, що порушили її повітряний простір, один із яких впав майже повністю неушкодженим.”
Таким чином, конфлікти на всіх рівнях — політичному, економічному та безпековому — тривають, демонструючи складність взаємин між сторонами та виклики у пошуку шляхів стабілізації ситуації.