Представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 11 січня різко відреагувала на заяву британського міністра оборони Джона Гілі, який висловив намір затримати президента Росії Володимира Путіна за звинуваченнями у військових злочинах. Захарова охарактеризувала ці висловлювання як “мерзенні фантазії британських збоченців”.
Коментарі Захарової прозвучали в ефірі державного телеканалу “ТВ Центр” у відповідь на інтерв’ю Гілі, надане 9 січня під час його візиту до Києва. Там парламентар розповів про напад російських безпілотників на багатоповерховий житловий будинок у столиці України, внаслідок якого загинули люди.
Під час інтерв’ю Гілі запитали, якого світового лідера він обрав би для викрадення, якби отримав таку можливість. У відповідь він заявив, що взяв би під варту саме Володимира Путіна і притягнув би його до відповідальності за скоєні військові злочини.
Пояснюючи мотиви цієї позиції, Гілі зазначив:
- він став свідком жахіть у Бучі під час одного з перших візитів до України;
- бачив наслідки викрадення кількох українських дітей, з якими зустрічався в Ірпіні.
Наслідком гіпотетичних заяв Гілі став загальний контекст змін у міжнародній політиці, зокрема після наказу тодішнього президента США Дональда Трампа про захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Це породило запитання про можливість подібних дій у глобальному масштабі.
Марія Захарова, яка довгий час була ключовим голосом зовнішньої політики Російської Федерації, відома своїм недипломатичним стилем та провокаційною риторикою. Її публічні виступи часто містять особисті образи, сарказм і агресивні висловлювання на адресу іноземних посадовців та урядів.
Натомість Дональд Трамп, який довгий час намагався виступати посередником у врегулюванні конфлікту між Москвою та Києвом, раніше висловив кардинально протилежну позицію щодо потенційного затримання Путіна.
На запитання про доцільність такого кроку він відповів неоднозначно, сказавши:
1. “Я не думаю, що це буде необхідним”.
2. “Я завжди підтримував хороші відносини з Володимиром Путіним”.
