Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан прибуває на засідання Європейської Ради в Брюсселі, Бельгія, 26 червня 2025 року. (Pier Marco Tacca / Getty Images)
Підпишіться на нашу щотижневу розсилку Ukraine Business Roundup, щоб отримувати більше новин подібного роду безпосередньо на свою електронну пошту.
Мільярди доларів невідкладного фінансування для України опинилися під загрозою: загострення політичної кризи ставить під сумнів доступ до допомоги — і це відбувається на тлі того, що Угорщина продовжує блокувати окрему фінансову лінію підтримки.
Поки що Україна не змогла виконати необхідні реформи для розблокування майже $4 млрд кредитів Світового банку та ЄС, через що вона ризикує вперше з початку масштабної міжнародної підтримки після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році назавжди втратити доступ до частини цільових коштів.
Крім того, до кінця березня країні необхідно ухвалити низку непопулярних податкових підвищень, передбачених новою програмою Міжнародного валютного фонду на $8 млрд. Верховна Рада ще не почала обговорення цих заходів, що створює ризик для отримання наступного траншу за програмою МВФ.
Цей ступор виникає на тлі наближення весняного дефіциту фінансування, який може бути перекритий лише 90-мільярдним євро ($104 млрд) кредитом ЄС. Попри те, що угоду підтримали на саміті в грудні, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан згодом відкотив свою позицію щодо цього позики — яка потребує одностайного схвалення всіх 27 країн ЄС — пославшись нібито на суперечку, пов’язану з транзитом російської нафти через Україну.
Навіть втрата відносно невеликих сум у порівнянні з заблокованим кредитом у €90 млрд сильно вдарить по виснаженому грошовому потоці Києва.
Які саме кошти під загрозою?
Україна стрімко наближається до строків виконання реформ, необхідних для розблокування фінансування від Світового банку, Європейського Союзу та МВФ.
Негайно під загрозою знаходяться:
– кредит Світового банку обсягом $3,35 млрд;
– транш у розмірі €300 млн ($345 млн) із Ukraine Facility, ключової програми фінансування від ЄС, за даними RRR4U — консорціуму українських аналітичних центрів.
Причини ризику такі:
– Україна ще не збільшила штат свого вищого антикорупційного суду — це умова для отримання європейського траншу. Хоча дедлайн спочатку припадав на кінець березня 2025 року, реформи в межах Ukraine Facility мають річний пільговий період, після якого кошти назавжди зникнуть — отже, остаточний строк спливає менш ніж за два тижні.
– Якщо ці зусилля виявляться марними, це стане першим випадком, коли Київ безповоротно втратить доступ до коштів ЄС — і може передувати каскаду подальших втрат протягом року.
Крім того:
– Київ не виконав 14 індикаторів, передбачених Ukraine Plan на 2025 рік — це пакет реформ, що їх має впровадити країна. Пов’язані пільгові періоди завершуватимуться поетапно впродовж року, що може призвести до постійної втрати до €3,9 млрд ($4,5 млрд) протягом 2026 року, за оцінками RRR4U.
– Україна також не завершила чотири реформи, необхідні для розблокування $3,35 млрд фінансування в межах програми Development Policy Operation (DPO) Світового банку; дедлайн — 20 квітня.
Інша частина коштів:
– Податкові заходи, що вимагає МВФ, також мають строк менш ніж за два тижні, однак наступний транш МВФ у розмірі $686 млн запланований на початок червня 2026 року, що дає країні певний маневр.
– Співробітники фонду прибули до Києва 18 березня для планового візиту з обговорення поточної програми.
Чому реформи не ухвалюються?
Комбінація чинників спричинила ослаблення бажання Києва проводити реформи: затяжна війна, адміністративні затримки та парламентський глухий кут.
Серед ключових причин:
1. Політична втома та розчарування законодавців, як у складі, так і поза межами крихкої парламентської більшості президента Володимира Зеленського, які відчувають, що уряд дистанціюється від непопулярних реформ, одночасно перекладаючи відповідальність на депутатів.
2. Відсутність комунікації та координації з боку уряду під час підготовки законодавчих ініціатив, що робить процес значно більш громіздким.
3. Старі тріщини в політичному полі: ухвалення спроб ослабити антикорупційні органи минулого літа ускладнило роботу фракції «Слуга народу». Після цих спроб кілька опозиційних депутатів припинили співпрацю з урядом і правлячою партією, навіть у питаннях реформ, обумовлених зовнішніми партнерами.
Для сотень мільйонів євро, які мають безповоротно зникнути наприкінці цього місяця, процес відбору суддів усе ще триває.
Анастасія Радіна, незалежна народна депутатка і голова парламентського антикорупційного комітету, повідомила Kyiv Independent, що вакансії у суді важко заповнити, і що затримки спричинені щирими зусиллями знайти придатних кандидатів, а не браком відданості реформі.
Kyiv Independent звернувся до Європейського Союзу з питанням, чи планує він остаточно ліквідувати ці кошти, проте на момент публікації відповіді не надійшло.
«Реформи також складні», — зазначила Олександра Беттій, наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, в коментарі Kyiv Independent.
«План заходів було складено кілька років тому з припущенням, що війна завершиться до 2026 року. Але війна досі триває, і від України очікують завершення важкого пакета реформ, водночас ведучи бойові дії».
Однак проблеми з впровадженням реформ у Києва навряд чи швидко зникнуть.
«Частина коштів із майбутніх €90 млрд буде прив’язана до тих самих індикаторів, які Україна нині ледь може просунути», — зазначають експерти.
Підписи під фотографіями:
– Негайно загрожувані кошти. (Nizar al-Rifai / Luca Léry Moffat / The Kyiv Independent)
– Український прапор майорить над будівлею Верховної Ради в Києві, Україна, 23 серпня 2024 року, на тлі вторгнення Росії в Україну. (Roman Pilipey / AFP / Getty Images)