Яку економіку має Україна?
Це питання не є абстрактним. Міжнародні фінансові інституції, урядові структури та приватні інвестори — усі, хто має економічний інтерес до України, повинні розуміти, у що вкладають свої ресурси.
Без адекватної макроекономічної моделі складно інтерпретувати чисельні економічні показники, такі як реальний приріст валового внутрішнього продукту (ВВП), рівень інфляції, інвестиції, попит на гроші, імпорт, експорт та рух капіталу. Вони залишаються розрізненими цифрами, а не складовими однієї цілісної макроекономічної системи.
Передусім варто визначити, чим не є економіка України. Це не економіка миру. Тобто макроекономічні моделі, побудовані для повністю мирних економік, тут неприйнятні.
У мирній економіці вартість створюється за рахунок цивільного споживання та інвестицій, а не руйнується внаслідок війни. Навіть створення повноцінної армії теракотових воїнів із їх похованням у землі все одно є мирною економічною діяльністю, адже через 5 тисяч років ця армія переважно збереглася і служить довгостроковим інвестиційним проєктом для туристичної галузі.
Водночас економіка України не є суто економікою війни. Хоч Україна й перебуває у стані війни, її економіка не ставить на перше місце виключно воєнні потреби, тому макроекономічні підходи до повністю воєнної економіки також не підходять. Проте не можна заперечувати, що значна частина економічної вартості в Україні створюється не для споживання чи інвестицій, а саме для руйнування: дрони, боєприпаси, паливо, запаси — все це виробляється саме для швидкого знищення.
Чи можна вважати українську економіку економікою-фортецею?
Економіка-фортеця — це тип економіки, що здатен довго існувати без зовнішнього фінансування. Характерними ознаками такої економіки є:
- невеликий зовнішній борг;
- значні валютні резерви;
- великий профіцит поточного рахунку (тобто експорт перевищує імпорт).
Крім того, економіка-фортеця часто веде значну частину зовнішньоекономічної діяльності в тіні — через тіньові судна, тіньові бізнеси та тіньові платіжні системи. Проте такий опис підходить, наприклад, до Росії, Ірану чи Північної Кореї, а не до України.
Отже, як же охарактеризувати економіку України? Вона дедалі більше нагадує прикордонну економіку — економіку східного кордону Європи. Східніше цього кордону обіг грошей, товарів, послуг і людей у Європу суттєво ускладнений.
Як приклад прикордонної економіки можна навести Limes Germanicus — довгу систему укріплень, споруджену у перших та других століттях нашої ери для оборони північної межі Римської імперії. Вздовж цієї межі розвивалася економіка, пов’язана з іншою частиною Римської імперії, але яка також виконувала функції контролю за рухом товарів, коштів і особливо людей із ворожих територій за межами кордону.
Що ж може означати макроекономічний зразок, який узгоджується з гіпотезою перетворення України на прикордонну економіку?
Такий зразок нагадував би напрямний потік економічної вартості, що тече до водоспаду — кордону, де відбувається знищення. На кордоні всі дрони, боєприпаси, зброя, техніка і запаси в повному обсязі налаштовані на економічне руйнування задля виконання військової мети захисту цієї межі.
Щодо макроекономічних показників можна очікувати таку динаміку:
- Гроші — державно-приватні — генеруються у вигляді резервних грошей, готівки та банківських депозитів — переважно західніше кордону, а знищуються у вигляді загубленої чи пошкодженої готівки, овердрафтів і фальшивих, незворотних платежів — власне біля самого кордону.
- З точки зору бюджету: доходи переважають видатки у західніших регіонах, але ситуація змінюється у протилежну сторону ближче до кордону.
- Торгівля товарами і послугами починається далі на захід і поступово скорочується у напрямку до кордону.
Гіпотеза «прикордонної економіки» або Limes Ukrainicus, що зараз перевіряється на основі доступних даних і наукового аналізу, вже давала більш реалістичну модель порівняно з традиційними підходами, які орієнтуються виключно на мирний або воєнний сценарій.
Донори, партнери і інвестори не зобов’язані чекати на остаточні докази, аби переосмислити свої стратегії. Україна — це не типовий випадок нових ринків або поствоєнних інвестицій. Це активний європейський прикордонний регіон, де економічна вартість безперервно створюється, спрямовується і цілеспрямовано знищується для підтримання цього кордону.