Верховна Рада України повільно просувалася крізь довгий перелік реформ, прив’язаних до мільярдів доларів фінансування від міжнародних кредиторів, під час пленарного засідання 29 квітня — при цьому дедлайни за більш як десятком інших заходів досі не виконані.
Київ погодився ухвалити широкий пакет реформ у межах великих програм фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду (МВФ), Європейського Союзу та Світового банку. За словами донорів, ці зміни мають підвищити здатність держави акумулювати доходи, вивести економіку з тіні та наблизити країну до європейських норм і стандартів.
Однак просування реформ уповільнилося на тлі п’ятого року повномасштабного вторгнення Росії та політичної стагнації у парламенті, що відтермінувало розподіл мільярдів доларів, виплата яких умовована виконанням відповідних змін. Невиконання дедлайнів відбувається незважаючи на посилений тиск з боку донорів та нагальну потребу України в постійних вливаннях іноземних коштів для підтримки економіки й фінансування оборони.
Деталі пленарного засідання
Під час засідання від 29 квітня:
- Верховна Рада ухвалила в першому читанні два закони, пов’язані з фінансуванням з пакета підтримки ЄС — Ukraine Facility.
- Прийняті в першому читанні норми стосуються:
- змін у системі державної служби;
- дозволів на інвестиції в відновлювану енергетику.
- Для обох цих законопроєктів встановлені дедлайни на грудень 2026 року.
Водночас парламентарі не змогли підтримати в остаточному читанні закон про публічні закупівлі, який прив’язаний до кредиту Світового банку на $3,35 млрд: для ухвалення не вистачило трьох голосів до необхідного мінімуму в 226 голосів.
Київ також має схвалити ще два закони, пов’язані з фінансуванням від Світового банку, перш ніж банк розпочне дисбурсацію коштів. Наступна можливість просунутися з цими законодавчими ініціативами очікується під час пленарного тижня в травні.
Загальні зрушення по інших напрацюваннях
- Україна відстає майже за двадцятьма індикаторами, необхідними для розблокування фінансування з Ukraine Facility; ці індикатори мали терміни виконання протягом 2025 року та першого кварталу 2026 року.
- Порядок денний цього тижня також не включав жодного з нових податків, які є умовою для реалізації нової програми МВФ на $8,1 млрд, запущеної в лютому 2026 року. Київ не виконав дедлайн 31 березня щодо ухвалення чотирьох нових податків і відтоді прийняв лише один із них.
- Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко нещодавно заявила, що на серії зустрічей високого рівня в Вашингтоні Києву вдалося досягти певного розуміння з МВФ щодо перегляду податкових вимог.
Контекст попередніх пленарних засідань і міжнародний тиск
- Під час попереднього пленарного тижня на початку квітня парламент здійснив незначний прогрес у довгому переліку необхідних реформ — попри публічний тиск із боку ЄС.
- Керівниця напрямку розширення ЄС Марта Кос надіслала листа спікеру Верховної Ради напередодні засідання 7 квітня, підкресливши важливість просування реформ.
- На тій ранньоквітневій сесії депутати ухвалили п’ять законопроєктів, пов’язаних із фінансуванням, що дозволило розблокувати понад $3 млрд затриманих коштів.
Бюджетні ризики та зовнішнє фінансування
- На початку цього року Україна стояла на межі бюджетної кризи, коли чинний на той час прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокував величезний європейський кредит у розмірі 90 млрд євро (приблизно $105 млрд) для Києва.
- Хоча Угорщина розблокувала позику після поразки Орбана на парламентських виборах 12 квітня, кошти, які покриватимуть бюджет України на 2026 рік, також будуть прив’язані до тих самих реформ — а також до жорсткіших умов, узгоджених з МВФ, згідно з документами
Фінансування оборони та роль донорів
Україна витрачає практично всі власні доходи на оборону. За останній рік ЄС став основним донором, оскільки США за адміністрації президента Дональда Трампа припинили бюджетну підтримку України.