Виступаючи на полях саміту НАТО в Гаазі 24 червня, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав членів альянсу бути реалістами щодо загроз з боку Росії та Китаю, одночасно наполягаючи на продовженні підтримки України.
«Не будьмо наївними», — сказав Рютте. «Ви бачите, що Китай, Північна Корея та Іран роблять, підтримуючи війну Росії… Це все взаємопов’язано.»
Рютте підкреслив, що НАТО стикається з численними глобальними викликами, починаючи від війни в Україні і закінчуючи напруженістю на Близькому Сході та впливом Росії в Африці, тому альянс повинен мати можливість зосереджуватися на декількох кризах одночасно.
«Якщо ви можете вирішувати проблему лише по черзі, політика чи оборона — це не для вас»
— зазначив він.
Рютте заявив, що роль НАТО полягає в тому, щоб забезпечити Україну військовими засобами для продовження боротьби, доки не розпочнуться «серйозні» мирні переговори.
«Ми маємо переконатися, що Україна перебуває у найміцнішій позиції, коли почнуться справжні переговори»
«Я не маю на увазі переговори, які веде якийсь російський історик (Володимир Мединський), що хоче повертатися на 1000 років назад… Це несерйозно.»
— сказав він.
Наведені ним переговори, які проходили в Стамбулі в травні-червні під керівництвом помічника президента Росії Володимира Мединського, призвели до домовленостей про обмін полоненими, але не дали прогресу у питанні припинення вогню чи врегулювання конфлікту.
Україна запропонувала комплексну дорожню карту, проте, за словами Рютте, Росія не прийшла за стіл переговорів із серйозними намірами.
Натомість Росія продовжує відкидати запропоноване США всеохопне припинення вогню і наполягає на своїх максималістських вимогах.
«Коли настане час для серйозних переговорів, ми маємо гарантувати, що будь-яке довгострокове припинення вогню або мирна угода будуть міцними — щоб (президент Росії) Володимир Путін ніколи більше не спробував захопити навіть один квадратний кілометр української території»
— наголосив Рютте.
Він також підкреслив, що Україна поступово переходить від споживача безпеки до її виробника. Країна має «значно невикористаний» оборонний промисловий потенціал, вартість якого може сягати 35 мільярдів доларів, що дедалі більше привертає увагу європейських інвесторів.
«Україна має одну з найбільших оборонних промисловостей у Європі»
— сказав Рютте, додавши, що багато країн, зокрема Норвегія, Данія та Литва, вже вкладають в неї кошти:
«Це допомагає Україні і допомагає нам.»
Відповідаючи на побоювання щодо залежності Європи від Сполучених Штатів, Рютте наголосив, що НАТО необхідно припинити «настільки хвилюватися» про зобов’язання США і натомість посилити власні військові спроможності.
«Президент США та вищі урядові лідери США повністю віддані нашій справі»
«Проте це супроводжується очікуванням, що ми, європейці та канадці, нарешті почнемо вирішувати це велику нагальну проблему — те, що ми витрачаємо недостатньо коштів.»
— сказав Рютте, відкидаючи сумніви щодо майбутньої ролі Вашингтона в НАТО.
Рютте рішуче підтримав нову норму НАТО щодо інвестицій у оборону на рівні 5% ВВП, наголосивши, що зростання витрат має відображатися у запасах боєприпасів, наборі особового складу та промисловому виробництві.
«Росіяни виробляють за три місяці те, що НАТО виробляє за рік»
— зауважив він.
Раніше президент США Дональд Трамп звинуватив членів НАТО в недостатньому фінансуванні своїх армій і закликав підвищити норматив захисту до 5% ВВП.
За оцінками НАТО, у 2024 році лише 23 члени альянсу виконали ціль щодо 2% ВВП на оборону. Польща очолила список із 4,12% ВВП, далі йдуть Естонія (3,43%) та США (3,38%).