Китай відмовляється виконувати вимоги США припинити закупівлі нафти у Росії та Ірану, повідомляє Associated Press 4 серпня.
Пекін наполягає, що продовжить забезпечувати свої енергетичні потреби, керуючись національними інтересами, незважаючи на тиск з боку Вашингтона і загрозу запровадження штрафних мит.
Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити другорядні санкції проти покупців російської нафти, якщо Москва не погодиться на припинення вогню до 8 серпня.
«Китай завжди забезпечуватиме свої енергопостачання так, щоб це відповідало нашим національним інтересам.»
«Примус і тиск не принесуть жодного результату. Китай рішуче захищатиме свій суверенітет, безпеку і розвиток.»
– йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Китаю на платформі X 30 липня, після двох днів торгових переговорів у Стокгольмі.
Секретар Казначейства США Скотт Бессент зазначив, що постійні закупівлі Російської нафти Китаєм залишаються ключовою перепоною в торгових переговорах між двома країнами.
«Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету.»
«Ми не хочемо втручатися в їхній суверенітет, тож вони бажають платити мито у розмірі 100%.»
– повідомили, що сказав Бессент журналістам після переговорів.
США прагнуть перекрити основні джерела доходів для Москви і Тегерана на тлі війни Росії в Україні та підтримки Іраном боєздатних груп на Близькому Сході. Однак, як повідомляє Associated Press, Китай не бажає розглядати закупівлю енергоносіїв як предмет переговорів.
Рішуча позиція Китаю наступає, у той час як інші країни, здається, піддаються тискові США.
Торговельні тарифи Трампа проти Індії демонструють союзникам Росії, що «він діятиме» у разі ігнорування ультиматумів щодо України, – експерти
Президент США Дональд Трамп своїми тарифами на індійський імпорт показав союзникам Москви, що він виконає погрозу запровадити другорядні мита проти країн, які купують російську нафту, хоча в експертних колах є сумніви щодо практичності їх впровадження. Посилюючи тиск на країни, які продовжують купувати російську нафту, Трамп встановив 25% митний збір на індійський імпорт.
Індійська найбільша нафтопереробна компанія Indian Oil Corp (IOC) призупинила закупівлі російської нафти і замість неї закупила 7 мільйонів барелів нафти зі США, Канади та Близького Сходу для постачання у вересні, повідомляє Reuters.
Два джерела у галузі повідомили Reuters, що цей крок частково спрямований на заміну російських поставок в умовах посилення західних санкцій.
У пості на платформі Truth Social 4 серпня Трамп знову розкритикував імпорт російської нафти Індією.
«Індія не лише закуповує величезні обсяги російської нафти, а й більшу частину імпортованої продає на відкритому ринку з великим прибутком.»
«Їх не цікавить, скільки людей в Україні загинуло через російську військову машину. Через це я суттєво підвищу мито, яке Індія сплачує США.»
– написав Трамп.
Сенатор Ліндсі Грем також просуває законодавчу ініціативу, яка дозволить вводити мита до 500% на країни, що продовжують закуповувати російську енергію. Цей двопартійний законопроєкт, внесений у квітні, має 84 співініціаторів у Сенаті та паралельну версію у Палаті представників.
Китай не демонструє ознак відступу. Під час попередніх торговельних суперечок він був єдиною країною, що безпосередньо відповідала на мита США – і, як повідомляє Associated Press, схоже, що й цього разу готовий діяти аналогічно.
Китай залишається одним із ключових союзників Росії. Після зустрічі 15 липня в Пекіні з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим президент Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв розширити стратегічне партнерство, назвавши його «моделлю нового типу міжнародних відносин».
Сі підкреслив, що взаємна довіра «поглибилася» і закликав обидві сторони «підсилювати взаємну підтримку на багатосторонніх платформах».
Незважаючи на заяви Пекіна про нейтральність у війні Росії проти України, Китай став важливою економічною та технологічною опорою для Москви.
За словами уповноваженого України з питань санкцій Владислава Власюка, Китай наразі є найбільшим постачальником компонентів подвійного призначення, які використовуються в російській зброї, зокрема безпілотниках типу Shahed, які були вилучені в Україні.
Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти п’яти китайських компаній, звинувачених у постачанні деталей для безпілотників, а міністр закордонних справ Китаю Ван Ї, за повідомленнями, заявив офіційним особам ЄС, що Пекін «не може дозволити собі, щоб Росія програла у війні».