Апеляційний суд Києва 3 грудня ухвалив рішення про звільнення Руслана Махамедрасулова, детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), який розслідував найбільшу в країні справу про корупцію, пов’язану з державним енергетичним монополістом – компанією «Енергоатом».
Критики зазначають, що справа Махамедрасулова є частиною ширшої кампанії тиску на українські антикорупційні органи.
Детальніше про перебіг подій та обставини справи:
- Руслан Махамедрасулов, очільник слідчого відділу НАБУ, та його 65-річний батько, Сентябр Махамедрасулов, були заарештовані Службою безпеки України (СБУ) у липні — за день до підписання президентом Володимиром Зеленським закону, який позбавляв НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) статусу незалежних органів.
- Після масових протестів у Києві та тиску з боку західних партнерів, 31 липня президент підписав новий закон, що відновив автономію цих антикорупційних структур.
- Після засідання суду детектив НАБУ висловив слова вдячності всім, хто підтримував його протягом останніх п’яти місяців.
Обвинувачення проти Махамедрасулова та його батька стосуються нібито співпраці з Росією, у тому числі підтримання контактів із Москвою та посередництва в продажу канабісу до російської республіки Дагестан.
Варто зазначити, що:
- 2 грудня Сентябр Махамедрасулов був звільнений з-під варти та переведений під нічний домашній арешт.
- Руслан Махамедрасулов вважає, що справа проти нього має політичний підтекст і стала актом помсти за його участь у розслідуванні найбільшого корупційного скандалу в Україні, яке стосується колишнього бізнес-партнера Зеленського, Тимура Міндіча.
Ключовою суперечністю справи є низька якість аудіозапису, який є основним доказом. Учасники розмови, а також критики СБУ, котру асоціюють із Банковою, наполягають, що на записі згадується Узбекистан, а не Дагестан.
Звільнення Руслана Махамедрасулова відбулося за кілька днів після того, як Андрій Єрмак, якого також пов’язують із корупційним скандалом, був відсторонений від посади керівника Офісу Президента.
За інформацією з різних джерел, здатність Єрмака до концентрування владних повноважень і прагнення контролю були предметом обговорення серед українських і закордонних чиновників. Джерела, які спілкувались із Київським незалежним виданням, упевнено стверджують, що саме Єрмак відіграв ключову роль у тиску на антикорупційні інституції України у липні.