Декілька правоохоронних органів були жорстко розкритикувані парламентською комісією 17 листопада за невиконання обов’язків щодо розслідування можливої причетності їхніх працівників до масштабної корупційної схеми в державній ядерній енергетичній компанії «Енергоатом».
Національне антикорупційне бюро України (НАЗКУ) висунуло підозри восьми особам у справах про хабарництво, розкрадання та незаконне збагачення в межах розслідування щодо «Енергоатома». Головним організатором кримінального замислу називають Тимура Міндіча — близького соратника президента Володимира Зеленського.
Правоохоронці наразі перебувають під слідством через підозри в сприянні підозрюваним у корупційній схемі. Позачергове засідання спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України з питань економічної безпеки відбулося 17 листопада за участі представників кількох правоохоронних структур.
Ключові звернення з комісії:
Анастасія Радіна, голова парламентського антикорупційного комітету, наголосила:
«Відсутність реакцій або відповіді у стилі «розслідування триватиме півроку» буде розцінюватися не лише законодавцями, а й суспільством як співучасть у корупційній схемі».
Витоки інформації
Головний антикорупційний прокурор Олександр Клименко повідомив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) задокументувала численні витоки інформації з Антикорупційного бюро та САП протягом останніх півтора року. Ці витоки наразі розслідуються в рамках внутрішньої перевірки та кількох кримінальних проваджень.
Раніше, 13 листопада, Клименко повідомляв, що САП перевіряє свого заступника Андрія Синюка на причетність до розголошення даних у справі «Енергоатома». Ця заява з’явилась після публікації повідомлень про те, що Міндіч отримав інформацію про можливі обшуки та встиг покинути країну заздалегідь.
10 листопада медіа «Українська правда» опублікувало відеозапис зустрічі Синюка з адвокатом Олексієм Менівим, який у той же період відвідував будинок Міндіча. Сам Синюк заперечує будь-які витоки інформації у резонансній справі.
Участь правоохоронних органів
У матеріалах, які оприлюднило Антикорупційне бюро, згадуються декілька правоохоронних структур:
- Ігор Миронюк, один із підозрюваних, зафіксований на записах, де стверджує: «Потяг (імовірно, Державне бюро розслідувань, що розташоване неподалік від залізничного вокзалу у Києві), Служба (ймовірно, Служба безпеки України, СБУ) і Різницька (імовірно, Офіс Генерального прокурора на вулиці Різницькій) долучаться й почнуть фабрикувати справи».
- Миндіч, у своїх розмовах, також згадує невідомі домовленості про гроші з прокурорами, Службою безпеки і Бюро економічної безпеки, яке розпочало власне розслідування за відповідними заявами.
За словами заступника Генерального прокурора Олексія Хоменка, на момент засідання комісії не було розпочато жодного внутрішнього розслідування щодо можливої участі прокурорів у схемі, і жодних запитів від НАЗКУ чи САП до Офісу Генпрокурора не надходило. Він додав, що будь-яке внутрішнє розслідування було б передчасним, доки особа офіційно не притягнута до відповідальності.
Голова департаменту аудиту Державного бюро розслідувань (ДБР) Богдан Чобіток зазначив, що ДБР вже відкрила внутрішнє розслідування і кримінальне провадження за фактами хабарництва та зловживання владою, проте наразі нікого не ідентифіковано, й жодної особи не відсторонено.
Антикорупційні прокурори в судових засіданнях уточнювали, що підозрювані у справі «Енергоатома» обговорювали питання підкупу працівників ДБР.
Окрім того, в аудіозаписах Антикорупційного бюро та за словами колишнього голови правління «Укренерго» Володимира Кудрицького, підозрювані нібито організували кримінальне провадження ДБР проти Юрія Бойка, який раніше був членом наглядової ради енергетичної компанії «Укренерго».
Ще в жовтні Миронюк заявляв про «тесні зв’язки» з керівництвом ДБР і отримання від них інформації щодо кримінальних справ.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлушчик підтвердив відкриття внутрішньої перевірки стосовно підозр у причетності працівників агентства до корупційної схеми, однак зазначив, що фактично підозрілі посадовці поки що не визначені. Термін завершення перевірки він не зміг уточнити.
За даними Антикорупційного бюро, один із підозрюваних, Дмитро Басов, нібито надав хабар у розмірі 20 тисяч доларів представникам Національного агентства з питань запобігання корупції у травні.
Загрози національній безпеці та грошові потоки
Також службою безпеки України (СБУ) висловлені звинувачення щодо можливого сприяння у корупційній справі, а також неспроможності адекватно реагувати на виклики, що загрожують національній безпеці.
До підозрюваних у розслідуванні причетний Андрій Деркач — колишній народний депутат України, який втік за межі країни, перебуває під звинуваченням у державній зраді і нині виконує обов’язки сенатора Російської Федерації.
Відповідно до просоченого аудіо, підозрювані нібито переказали 2 мільйони доларів до Москви.
У жовтні народний депутат із опозиційної партії «Голос», Ярослав Железняк, опублікував розслідування, згідно з яким Тимур Міндіч володів часткою у російському виробнику алмазів «New Diamond Technology» до 2024 року, тобто навіть під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Олег Головащ, керівник апарату голови СБУ Василя Малюка, на засіданні комісії повідомив, що служба розслідує національні загрози, хоча не надав детальної інформації через слідчі обмеження. Він додав, що низка справ, пов’язаних із Деркачем, були передані від СБУ до Антикорупційного бюро через наявність у них корупційних елементів.
Іншим об’єктом критики стало Державне агентство фінансового моніторингу.
Під час засідання Кривонос заявив, що Антикорупційне бюро стикнулось із труднощами в отриманні інформації про грошові потоки, пов’язані з оборонними закупівлями, що мають стосунок до справи Міндіча.
Железняк повідомив, що відповідні запити стосувалися українського виробника безпілотних літальних апаратів — компанії FirePoint.Раніше була інформації, що Антикорупційне бюро розслідує нібито зв’язки Міндіча з FirePoint, що сама компанія спростовує.
Керівник Державного агентства фінансового моніторингу Філіп Пронин у ході засідання повідомив, що агенція не виявила жодних підозрілих грошових потоків у межах цього провадження. Він також вказав, що письмову відповідь НАЗК надати не може доти, поки не буде офіційно підтверджено підозру у справі.