Посланці президента США Дональда Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер — не поспішають із візитом до Києва, оскільки у Вашингтоні зростають побоювання, що відновлене залучення до мирних переговорів щодо України знову може не дати відчутних результатів.
Незважаючи на місяці внутрішніх обговорень щодо можливої поїздки, яка стала б їхнім першим візитом до України, зволікання триває; при цьому обидва вже неодноразово їздили до Москви на зустрічі з Володимиром Путіним.
«Вони обіцяли (приїхати до Києва) багато разів, але досі жодного разу цього не зробили», — сказав один високопоставлений український посадовець, обізнаний у питанні, підкреслюючи незадоволення в Києві через дисбаланс у дипломатичній взаємодії.
Ця фрустрація також вийшла в публічну площину: президент Володимир Зеленський відкрито критикував підхід посланців, подаючи їхні повторні поїздки до Росії без відповідного візиту в Україну як прояв зневаги. «Приїжджати до Москви і не приїжджати до Києва — це не повага, це просто неповага», — заявив він.
Візит мав на меті не лише символічно продемонструвати добру волю: за словами однієї обізнаної особи, він служив би каталізатором для відновлення тристоронньої дипломатії між Україною, Росією та США у той час, коли переговори фактично завмерли. Переговори залишалися замороженими понад два місяці, а увага Вашингтона зосередилась на війні з Іраном та пов’язаних із тим дипломатичних зусиллях.
Останній раунд тристоронніх переговорів відбувся 16 лютого, а наступна зустріч, запланована наприкінці лютого, була відкладена незадовго до ударів США та Ізраїлю по Ірану. За даними двох джерел, очікувалося, що Віткофф і Кушнер спочатку вирушать до Києва, зустрінуться з Зеленським, а вже після цього поїдуть до Москви на переговори з Путіним.
Наразі візит ускладнюється низкою чинників
Основні з них можна виокремити так:
- Стратегічний: обидва посланці тісно залучені до переговорів США з Іраном, які нині домінують у зовнішньополітичній агенді Вашингтона. Як зазначив один посадовець, фокус адміністрації настільки змістився, що Україна вже не формує дипломатичний порядок денний.
- Логістичний: реалії воєнного часу — з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна закрила свій повітряний простір, тож єдиним практичним шляхом до Києва залишається залізниця. «У них є свої проблеми через необхідність їхати потягом», — сказав один із учасників дискусій. «Віткоффу це важко».
- Сутнісна відсутність прогресу: більш глибока причина затримки полягає в тому, що переговори зайшли у глухий кут, і існує ризик, що візит просто виявить цей тупик.
- Територіальне питання: у центрі імпасу залишається диспут про території — Росія наполягає на відведенні українських сил із контрольованих Україною частин Донбасу як передумові для будь-якої угоди, тоді як Київ відкидає цю вимогу, вважаючи, що замороження нинішньої лінії фронту є єдиною реалістичною основою для припинення вогню.
- Ризик символічності: без нових пропозицій візит може виявитися скоріше символічним, ніж предметним або дієвим.
«Росіяни наполягають, що хочуть весь Донбас; наша позиція — знайти гідне рішення», — зазначив один український посадовець. «Тож наразі незрозуміло, навіщо (посланцям Трампа) їхати так далеко, щоб знову почути те саме». Схоже, це міркування також важить для Вашингтона. «Поки що змісту немає», — додав той самий український посадовець.
Представник США повідомив , що візит залишається предметом обговорення, але «ще не підтверджений».
Незважаючи на призупинення високопоставленого діалогу, комунікація між Києвом і Вашингтоном не припинялася: посадовці обох сторін продовжують координувати дії через численні канали, водночас Україна шукає шляхи перезапустити формат співпраці. За словами одного з українських посадовців, Київ нині шукає «нові формати», щоб оживити взаємодію зі Сполученими Штатами. «Зараз у США невідповідна ситуація для цього, саме через війну в Ірані», — додав той самий посадовець.