41-а окрема загальновійськова армія Росії, яка веде бойові дії на сході України, зазнала «катастрофічних» втрат, повідомляється у внутрішніх документах, оприлюднених 17 липня проєктом України «Хочу жити».
Запущена у вересні 2022 року військовою розвідкою України (ГУР), цілодобова гаряча лінія «Хочу жити» допомагає російським солдатам добровільно здаватися у полон або виводити свої підрозділи до української армії.
«Росіяни, які не байдужі до долі Росії, передали нам документи, які розкривають масштаби втрат російських військ в Україні»
— йдеться у дописі проєкту у соціальних мережах.
Ці документи детально описують втрати 41-ї загальновійськової армії Росії — значного військового формування, до складу якого входять чотири мотострілецькі бригади, укомплектовані переважно солдатами з Сибіру та півдня Росії.
Станом на 1 червня 2025 року щонайменше 8 625 військовослужбовців цієї армії загинули під час бойових дій, 10 491 вважаються зниклими безвісти, а 7 846 — дезертирували.
Більшість підрозділів 41-ї армії діють поблизу українського міста Покровськ на Донеччині.
Найбільших втрат зазнала 74-та мотострілецька бригада з Кемеровської області в Сибіру: загинуло 2 479 військових, 2 732 вважаються зниклими безвісти, а 2 789 — дезертирували, що більш ніж удвічі перевищує початкову чисельність бригади близько 3 500 осіб.
Інші бригади мають схожі показники. 35-та бригада з Алтайського краю в Південному Сибіру повідомила про 1 975 загиблих, 3 163 зниклих безвісти та 2 229 дезертирів.
55-та бригада з Туви, що межує з Монголією, раніше мала чисельність 1 600 військових, втратила 1 430 загиблих, 1 467 зниклих безвісти та 1 616 дезертирів.
137-ма бригада зафіксувала щонайменше 1 158 загиблих, 2 319 зниклих безвісти та 948 дезертирів.
Рівень дезертирства залишається високим. Лише за один день, 31 травня, 42 військових залишили свої підрозділи, повідомляє проєкт. Протягом одного тижня дезертирували 175 осіб — майже половина складу типової батальйонної одиниці. Серед них 28% — колишні ув’язнені, які були набрані до каральних штурмових підрозділів, відомих як «В-компанії».
«Також варто зауважити, що ‘В-компанії’ існують виключно у мотострілецьких бригадах, де ув’язнені використовуються в якості гарматного м’яса»
— говориться у заяві «Хочу жити», охарактеризувавши втрати як «катастрофічні».