Президент Володимир Зеленський 20 січня знову акцентував увагу на потребі створення спільного європейського збройного формування чисельністю не менше 3 мільйонів осіб.
За словами Зеленського:
- Росія планує мати армію в складі від 2 до 2,5 мільйона військовослужбовців до 2030 року.
- Європейська армія, при тому що кожна країна зберігає власні суверенні сили, повинна мати здатність до адекватної відповіді на загрози.
- Вона не може бути меншою ніж 3 мільйони бійців.
Ця заява пролунала майже через рік після того, як Зеленський уперше закликав європейських партнерів створити таке військове формування під час Мюнхенської конференції з безпеки 15 лютого 2025 року, на фоні невизначеності щодо подальшої підтримки США у випадку загострення російської агресії.
Проте, як зазначив президент, європейські лідери за цей час не зробили жодних кроків для втілення цієї ініціативи у життя. Зеленський висловив надію, що нині, з огляду на нові виклики, керівники Європи поставляться до пропозиції серйозніше.
Варто підкреслити кілька ключових аспектів, які він окреслив щодо створення нового військового союзу:
- Нове угруповання не має на меті конкурувати із Сполученими Штатами.
- Для його утворення не потрібно розпускати НАТО.
- Україна може стати фундаментальним елементом цієї армії завдяки своєму бойовому досвіду, а також знанням у галузі військових технологій і логістики.
Президент зазначив, що країна надає своїм партнерам технології, випробувані в реальних бойових умовах, обмінюється розвідданими, які надходять, зокрема, від Франції та інших держав. Україна ж у відповідь надає свої перехоплювачі — системи ППО, які вже довели свою ефективність, а також інші технології, демонструючи реальну ефективність окремих видів озброєння.
Ці заяви Зеленського зроблені на тлі початку щорічного економічного форуму в Давосі (Швейцарія), де однією з центральних тем має стати майбутнє Гренландії.
Варто також зазначити, що 17 січня президент США Дональд Трамп оголосив про намір запровадити 10% мита на товари, що надходять із країн НАТО, зокрема Франції, Швеції, Данії, Норвегії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії, доки Вашингтон не досягне угоди про купівлю Гренландії. Трамп публічно загрожував придбати острів «одним чи іншим способом».
Коли Зеленського запитали, чи готова Україна направити свої війська на Гренландію у разі прохання Данії, президент відповів, що на даний момент країна веде повномасштабну війну і стикається з дефіцитом військових ресурсів. Також він додав, що Данія поки не робила подібних звернень.
Нагадаємо, що Гренландія, на якій проживає приблизно 56 тисяч осіб, вже є місцем розташування американської військової бази і набуває дедалі більшої стратегічної важливості через загострення конкуренції в Арктиці.
Після оновлення загроз від Дональда Трампа кілька країн Європейського Союзу публічно підтримали Данію, висловлюючи занепокоєння щодо можливих наслідків для єдності НАТО.
На додачу, Трамп наполягав, що НАТО стане «більш потужним і ефективним», якщо Гренландія перебуватиме під контролем США, проте європейські лідери категорично відкинули це твердження.