Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовцям Кремля доведеться «знати, де знаходяться бомбосховища», після того, як він припустив можливу передачу США новітньої зброї великої дальності для українських військових.
У своєму інтерв’ю виданню Axios, опублікованому 25 вересня, Зеленський відзначив, що Київ не буде цілитись у цивільне населення, бо «ми не терористи», проте погодився, що центри влади, серед яких й Кремль, можуть вважатися легітимними цілями. Президент наголосив:
- Офіційні особи Кремля мають знати, де розташовані укриття.
- Україна надасть адекватну відповідь у разі атаки на її територію.
Основними об’єктами ураження, за словами Зеленського, стануть енергетична інфраструктура та виробничі потужності військового призначення. Він також додав, що нова американська система озброєнь може змусити президента Росії Володимира Путіна піти на переговори.
Зеленський також повідомив, що колишній президент США Дональд Трамп висловив підтримку таким ударам, заявивши: «Ми попрацюємо над цим». Це заявлення послідувало за несподіваною зміною Трампа у позиції щодо війни, коли раніше він заявив, що України зможе відновити контроль над усіма окупованими Росією територіями після зустрічі з українським лідером.
У відповідь на ці заяви, колишній президент Росії Дмитро Медведєв, відомий своїми різкими висловлюваннями, пригрозив застосуванням зброї, проти якої «жодне бомбосховище не захистить». Медведєв, який нині обіймає посаду заступника голови Ради безпеки РФ, наголосив, що американці повинні пам’ятати про це.
Ці заяви пролунали понад два роки після інциденту у травні 2023 року, коли два безпілотники, за повідомленнями, атакували резиденцію Путіна у Кремлі. Росія поклала відповідальність за цей напад на Україну, хоча Київ його не підтверджував.
З початку масштабного вторгнення Україна регулярно застосовує безпілотні апарати великої дальності для ураження військових об’єктів та логістичних вузлів, розташованих глибоко на території РФ, далеко від лінії фронту.
Виступ Зеленського також співпав із нещодавньою зустріччю Трампа та Путіна в Алясці минулого місяця, де американський президент пообіцяв сприяти організації прямих переговорів між Києвом і Москвою. Однак ці зусилля зайшли у глухий кут після того, як Путін запросив Зеленського до Москви, проти чого українська сторона виступила через подальші ракетні удари по українських містах.
Крім того, Трамп пов’язує можливе запровадження нових санкцій проти Москви, спрямованих на змушення Росії до серйозних переговорів, із посиленням санкцій Європейського Союзу, критикуючи ЄС за продовження імпорту російської енергетики.
23 вересня Трамп повідомив, що США «продовжать постачати озброєння НАТО, аби НАТО використовувало його на власний розсуд», одночасно починаючи передачу озброєнь Києву у рамках нової угоди за підтримки НАТО. Перша допомога, затверджена 16 вересня, включала ракети Patriot та HIMARS.
Зі свого боку, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у коментарі CNN 24 вересня заявила, що збивання ворожих літаків у повітряному просторі НАТО може бути виправданим у разі ігнорування Москвою інших попереджень.