Президент України Володимир Зеленський заявив журналістам 20 січня, що країна наразі має більше систем протиповітряної оборони, проте Росія володіє значно більшою кількістю ракет для подальших атак.
Ці заяви президента прозвучали після масштабної нічної атаки Росії на Україну 20 січня, під час якої було здійснено запуск 33 ракет, серед яких 18 – балістичні, а також 339 безпілотників.
Основна частина ударів припала на Київ та навколишній регіон, що призвело до пошкодження енергетичної інфраструктури і залишило тисячі домівок у кількох областях без опалення, електрики та водопостачання.
За підрахунками Зеленського, внаслідок атаки 20 січня Україна втратила ракет на суму близько 80 мільйонів євро (88 мільйонів доларів) для своїх систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що країна потребує:
- більшої кількості ракет;
- розширення оборонних систем повітряного простору.
Президент зазначив, що, окрім американських ракет Patriot PAC-3, які ефективно використовуються проти російських балістичних ракет і чисельність яких значно зросла, інші засоби практично не діють.
Також Зеленський повідомив про те, що Росія продовжує отримувати комплектуючі для виробництва ракет від приватних виробників та союзних держав. Він акцентував увагу на необхідності обмеження потужностей російського збройового виробництва, додавши, що поки що результатів у цьому напрямку немає.
Водночас Росія збільшила застосування дронів типу Shahed у своїх атаках на Україну. У відповідь українська сторона розширила кількість перехоплювачів та мобільних вогневих груп, як повідомив Зеленський. За його словами:
- Україні вдається знаходити нові засоби боротьби з безпілотниками Shahed;
- подолання загрози від таких дронів є життєво важливим.
Стосовно балістичних ракет, президент наголосив, що ключова роль належить США, особливо у контексті роботи Пріоритетного списку потреб України (PURL) та підтримки з боку європейських та американських партнерів.
Останні місяці Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі України, спричиняючи тривалі перебої з електропостачанням по всій країні. У результаті значна частина населення втратила не лише електрику, а й опалення та водопостачання на фоні морозів, що опускаються нижче -10 градусів за Цельсієм (14 градусів за Фаренгейтом).
Для вирішення цих проблем влада України оголосила надзвичайний стан, щоб полегшити гуманітарні наслідки для громадян.
Ще 16 січня Зеленський повідомив про прибуття великого пакету допомоги з системами протиповітряної оборони для захисту пошкодженої енергетичної інфраструктури в умовах загостреної зимової енергетичної кризи по всій країні.
Крім підтримки в сфері протиповітряної оборони, партнери України продовжують надавати екстрену допомогу для ремонту енергетичних об’єктів та пом’якшення гуманітарного впливу кризи. Зокрема:
- Велика Британія виділила 20 мільйонів фунтів стерлінгів (приблизно 26,8 мільйона доларів) на підтримку енергетичної інфраструктури;
- Італія розпочала постачання промислових котлів вартістю 1,85 мільйона євро (2,15 мільйона доларів) для найпостраждаліших регіонів, як повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
За даними Служби безпеки України (СБУ), з жовтня 2023 року російські збройні сили атакували таку критичну інфраструктуру:
- 11 гідроелектростанцій;
- 45 великих ТЕЦ (теплоелектроцентралей);
- 49 теплових електростанцій;
- 151 електричну підстанцію.
Найпотужніші удари зафіксували в Києві та Київській області, а також у Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Миколаївській і Чернігівській областях.