Аграрії в Одеській області продовжують збирати зерно, попри те, що роботи тривають під обстрілами. Вони стикаються з численними викликами, серед яких – значний кадровий дефіцит, високі витрати на паливо та енергоносії, а також складна логістика й загроза пожеж на полях.
Станом на сьогодні в Одеському регіоні вже зібрано понад 1 мільйон тонн зерна, причому жнива ведуться на площі 1,3 мільйона гектарів. Урожайність пшениці та ячменю у поточному році перевищує показники 2025 року. Прогнозовано, що загальний вал зернових досягне 4,7 мільйона тонн. При цьому дефіциту зерна і хлібобулочних виробів не очікується.
Життєдіяльність агросектору проходить у непростих умовах воєнного часу, з урахуванням нестачі робочих рук, дорожнечі пального та енергоресурсів, а також ризиків, пов’язаних з пожежами. Додатково наголошується, що ціна на хліб у зв’язку з підвищенням вартості енергетичних ресурсів і пального, а також на фоні валютних коливань, може зростати. Зараз орієнтовна вартість буханки становить 33–35 гривень, а остаточні прогнози щодо цін стануть відомі найближчим часом, орієнтовно у вересні.
Для забезпечення експорту врожаю має ключове значення безперебійна робота портів Великої Одеси та морських експортних коридорів.
Основні факти щодо аграрної ситуації в Одеській області:
- Зібрано понад 1 млн тонн зерна, жнива тривають на площі 1,3 млн гектарів.
- Урожайність пшениці та ячменю цього року перевищує рівень 2025 року.
- Загальний обсяг зернових очікується на рівні 4,7 млн тонн.
- Дефіциту зерна та хліба не передбачається.
- Жнива тривають у складних умовах: війна, брак персоналу, висока вартість пального, складна логістика, загроза пожеж.
- Ціна на хліб може підвищитися через зростання вартості енергоресурсів, пального і коливання валютного курсу.
- Для ефективного експорту необхідно стабільне функціонування портів Великої Одеси і відповідних морських експортних маршрутів.
В Одескій обласній військовій адміністрації наголошують на позитивному прогнозі щодо цьогорічного врожаю, водночас констатуючи дефіцит трудових ресурсів, хоча кількість комбайнів достатня для виконання польових робіт. Це підтверджує, що головним викликом для аграрної галузі наразі є забезпечення кваліфікованою робочою силою, а не технічною базою.
Незважаючи на численні труднощі, аграрії області продовжують працювати у напружених умовах, демонструючи стійкість та прагнення забезпечити достатній урожай для внутрішнього ринку та подальшого експорту.