Замок Хаджибей біля Одеси: реальні факти від археологів

Автор: Квітослава Іванець

Опубліковано: 02.08.2025

Фортеця Хаджибей, руїни якої були виявлені археологами на Приморському бульварі, знову стала предметом активної уваги громадськості. Навколо неї виникли міфи, запеклі дискусії, суперечки щодо походження, а також гучні заголовки у пресі.

Водночас науковці наголошують на необхідності замість сенсаційного піару зосередитися на комплексному вивченні історичної спадщини, що дозволяє розкрити багатошарове минуле Одеси – від періоду османського панування до впливу литовських володарів.

З огляду на це, редакція Теплодар поставила за мету дізнатися, що насправді виявили археологи на Приморському бульварі.

Ініціатори розкопок: хто та з якою метою?

Активізація археологічних досліджень у центрі Одеси обумовлена необхідністю глибшого розуміння історичних нашарувань міста.

Ініціаторами розкопок стали провідні наукові інституції, які прагнуть не лише підтвердити існування фортеці Хаджибей, а й з’ясувати її точне історичне походження, а також вплив, який вона мала на формування регіону.

Основні завдання проекту включають:

  • виявлення структур та артефактів, що ідентифікують періоди різних володарів;
  • аналіз культурних та історичних шарів, що допоможуть реконструювати події минулого;
  • дослідження взаємодії різних цивілізацій на території Одеси.

Фортеця Хаджибей: генуезька або османська?

Дискусія щодо приналежності фортеці Хаджибей стала однією з найбільш обговорюваних тем у колі істориків. Науковці вивчають докази, щоб визначити, чи належала вона генуезьким купцям, чи була споруджена в османський період.

Обґрунтоване вивчення архітектурних особливостей, матеріалів будівництва, а також знайдених артефактів дає змогу:

  • відрізнити генуезьку фортифікацію від османської;
  • зробити висновки про хронологію зведення та використання фортеці;
  • пролити світло на історичні обставини, що супроводжували її функціонування.

Хто збудував Хаджибей?

На питання про авторство споруди відповіді шукають серед численних історичних джерел і археологічних знахідок. Дослідники намагаються з’ясувати, хто саме був побудовником фортеці, зважаючи на різноманіття політичних сил, що контролювали цей регіон протягом століть.

Вивчення дозволяє:

  • встановити господаря, що ініціював будівництво;
  • визначити мету та стратегічне значення фортифікації для різних правителів;
  • зрозуміти роль Хаджибея в оборонній системі регіону.

«Сенсація» без реальних відкриттів?

Хоча оприлюднені результати викликали широкий резонанс, вчені застерігають щодо потреби уникати надмірного роздмухування сенсації.

За їхніми словами, на сьогодні не зафіксовано справжніх відкриттів, які б кардинально змінили історичне розуміння міста. Це підкреслює роль ретельного та послідовного наукового аналізу замість емоційних гіпербол.

Політика й археологія: чи справді ці сфери окремі?

Питання взаємодії політичних чинників та наукових досліджень також не залишилося поза увагою. Археологія часто виявляється у зоні впливу політичних інтересів, що може впливати на трактування історичних фактів.

Однак експерти наголошують, що для об’єктивного пізнання минулого необхідно відмежовувати політичні упередження від наукової діяльності, забезпечуючи:

  • прозорість методології досліджень;
  • відкритість результатів для громадськості та фахівців;
  • сприяння діалогу між істориками різних шкіл.

Пам’ятка під склом: збереження та експозиція

Одне з питань, яке постає перед громадою та науковцями, – як зберегти археологічну пам’ятку та зробити її доступною для широкої публіки. Розглядаються варіанти побудови захищених експозиційних комплексів, де знахідки будуть знаходитись під захисним склом і впорядковані для огляду.

Такий підхід дасть змогу:

  • захистити артефакти від руйнування та атмосферних чинників;
  • забезпечити освітню функцію для відвідувачів та дослідників;
  • інтегрувати пам’ятку у туристичний та культурний простір міста.

Центр Одеси, якому понад 2000 років

Дослідження наголошують, що територія сучасного центру Одеси має історію, що налічує понад дві тисячі років. Відкриття археологів дають можливість відновити послідовність культурних і цивілізаційних етапів розвитку цього регіону, що охоплюють:

  • античні колонії;
  • періоди феодальних і імперських впливів;
  • формування сучасного міського середовища.

Поглиблений аналіз і систематичні археологічні розкопки у цьому районі обіцяють відкривати нові сторінки історії Одеси, роблячи її ще більш багатогранною та цікавою як для вчених, так і для громадськості.

Автор

  • Квітослава Іванець

    Досвід журналістики з 2021 року. Працюю із соціальними та психологічними темами, беру інтерв’ю у фахівців, створюю аналітичні матеріали для провідних медіа та висвітлюю актуальні події, які сталися в Україні.

Залишити коментар

Previous

У ліцеї Болградського району оновлюють опалювальну систему

Next

Зниклий маршрут: як зникає шлях між селами Дельжилєр та Виноградівка