У літній період 2024 року в Одесі відбулося перейменування 2-го провулка Ползунова, що стало частиною державної політики дерусифікації топонімів міста. Нову назву провулку присвятили Григорію Матвійовичу Гусак-Гусаченку, українському військовому діячу і керівнику підпільної організації в Одесі у 1920 році. Таким чином з міських карт виключили ім’я Івана Ползунова і віддали шану активному учаснику українського національного руху.
Причини перейменування 2-го провулка Ползунова
- Рішення про перейменування ухвалене в контексті кампанії дерусифікації назв вулиць і інших міських об’єктів.
- Провулок отримав ім’я Григорія Гусака-Гусаченка, який очолював антибільшовицьке підпілля в Одесі у 1920 році.
- Мета такого кроку — вшанування історичних постатей, що відстоювали українські національні інтереси, і зменшення радянського та російського присутності в міському просторі.
Іван Ползунов — піонер парової техніки
Іван Ползунов (1728–1766) відомий як один із перших конструкторів паросилових установок у Російській імперії. Йому приписують створення унікального двоциліндрового парового двигуна. Ползунов народився в Єкатеринбурзі, де ще в юності почав здобувати освіту у гірничозаводській школі при металургійному підприємстві.
Основні етапи його кар’єри:
- Початок трудової діяльності як учня на заводі.
- У 1747 році він був запрошений для роботи на більш престижних царських заводах.
- У 1750 році отримав посаду молодшого шихтмейстера.
- Навесні 1766 року створив парову машину, габарити якої нагадували триповерховий будинок, а деякі компоненти важили кілька тонн.
Конструкція парової машини:
- Вода закипала в бойлері з металевих листів.
- Пар подавався в два циліндри висотою по три метри.
- Поршні тиснули на коромисла, які з’єднувалися з міхами для піддування печей.
Проєкт було надіслано імператриці Катерині II, яка винагородила Ползунова сумою 400 рублів. Втім, інженер помер у травні 1766 року від хвороби за тиждень до першого запуску установки. Його могилу пізніше втратили, а достовірна інформація про деталі життя залишилася фрагментарною.
Григорій Гусак-Гусаченко — український підпільник в Одесі
Григорій Матвійович Гусак-Гусаченко, народжений у 1896 році, мав грудневу військову кар’єру, у тому числі службу у царській армії з військовим званням прапорщика. У 1918 році він приєднався до військ Директорії Української Народної Республіки на Полтавщині.
Основні факти про його службу та діяльність:
- Під час Громадянської війни воював спочатку на боці білогвардійців, командував добровольчим загоном.
- До 1920 року загін входив до Дроздовського полку — білогвардійського формування.
- Згодом остаточно перейшов на бік УНР і брав участь у формуванні українських військових підрозділів.
- Після відступу білих із Одеси залишився в місті і очолив підпільну організацію, яка готувала антирадянське повстання.
- План полягав у тому, щоб викрита під «червоними» група дісталася фронту, після чого підняла б повстання й перейшла на бік УНР.
Однак радянські органи безпеки активно придушували підпілля: у травні 1920 року заарештували багатьох учасників руху. Гусак-Гусаченко спершу втік, але пізніше його затримали у грудні 1920 року й розстріляли.