За повідомленнями, Пекін обходить західні санкції шляхом таємної поставки китайських двигунів для дронів державному російському виробнику, маркуючи їх як «промислові холодильні агрегати», щоб уникнути виявлення.
Завдяки цій практиці Росія значно збільшила виробництво ударних безпілотників Garpiya-A1, повідомляють троє європейських офіцерів з безпеки та документи, ознайомлені агентством Reuters.
Ці поставки дозволили російському виробнику озброєнь IEMZ Kupol наростити виробництво дронів Garpiya попри санкції, введені США та ЄС в жовтні з метою порушення його ланцюга постачання. Інформація базується на даних служб безпеки та великої кількості документів, включаючи контракти, рахунки-фактури та митні документи.
Внутрішній документ компанії Kupol, доступний Reuters, свідчить, що компанія уклала контракт із Міноборони Росії на виробництво понад 6 000 дронів Garpiya у цьому році — суттєво більше ніж 2 000 одиниць у 2024 році. У документі також зазначено, що на квітень уже було поставлено понад 1 500 дронів.
Безпілотник Garpiya з великою дальністю дії використовується для ударів по цивільних і військових цілях глибоко на території України. За даними української військової розвідки, Росія щомісяця застосовує приблизно 500 таких одиниць.
Європейські офіцери з безпеки попросили зберегти анонімність через чутливість інформації та обмежити публікацію окремих деталей із документів, таких як дати та вартість контрактів.
У вересні Reuters повідомляло, що Kupol виготовляє Garpiya за допомогою китайських технологій, зокрема двигунів L550E, вироблених компанією Xiamen Limbach Aviation Engine Co. За місяць після цього ЄС та США запровадили санкції щодо низки компаній, пов’язаних із виробництвом дронів, серед яких була й Xiamen.
Після введення санкцій нова китайська компанія Beijing Xichao International Technology and Trade, за інформацією Reuters, взяла на себе постачання двигунів L550E для Kupol. Це підтверджується рахунками-фактурами, внутрішнім листом компанії Kupol та транспортними документами.
У заяві для Reuters Міністерство закордонних справ Китаю повідомило, що не було поінформоване про експорт деталей для Garpiya, і наголосило, що контролює продажі товарів подвійного призначення відповідно до китайського законодавства та міжнародних зобов’язань.
«Китай завжди виступає проти односторонніх санкцій, які не мають підстав в міжнародному праві і не санкціоновані Радою Безпеки ООН»
— йдеться у заяві.
США та ЄС регулярно вводять санкції й щодо компаній третіх країн, у тому числі Китаю, звинувачених у постачанні технологій подвійного призначення Росії. Сам Kupol перебуває під санкціями ЄС з грудня 2022 року та США з грудня 2023 року через участь у російському оборонному секторі.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн планує поїздку до Китаю на саміт із китайським лідером Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Лі Цяном 24 липня на фоні зростаючої напруженості через сприйняту підтримку Пекіном зусиль Росії у війні.
2 липня головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила китайському міністру закордонних справ Вану І, що «підтримка китайськими компаніями Росії у війні становить загрозу європейській безпеці», закликавши припинити торгівлю, яка живить російську військову машину, згідно з пресрелізом ЄС.
Перед самітом один з європейських чиновників наголосив, що Євросоюз не вимагає від Китаю розривати економічні зв’язки з Росією, але очікує посилення митних та фінансових заходів контролю для стримування експорту окремих товарів подвійного призначення.
Безпілотник Garpiya (з російської — «гарпія») нібито базується на іранських дронах Shahed, але включає в себе китайські технології, за даними трьох європейських джерел. Українська військова розвідка підтвердила, що китайськими компонентами в цьому дроні є двигун, системи керування та навігаційне обладнання.
Подальші документи, ознайомлені Reuters, свідчать, що двигуни були відвантажені компанією Xichao на російську фірму під прикриттям SMP-138, яка потім переправляла їх іншій російській компанії LIBSS.
За контрактом LIBSS на поставку двигунів Kupol, у транспортних документах їх описували як «холодильні установки» через їхню чутливість, повідомляє Reuters. Вказаний маршрут доставки проходив із Пекіна до Москви, а звідти — до Іжевська, де розташовані виробничі потужності Kupol.
За словами трьох офіцерів безпеки, саме опис «холодильних установок» дозволяв експортувати товари до Росії без виклику підозр у китайських владних органів.