Європейські оборонні заводи збільшують виробничі потужності у три рази швидше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, повідомляє Financial Times (FT) 12 серпня з посиланням на свій аналіз супутникових даних.
Ця новина з’являється на фоні того, що європейські країни активно посилюють свої оборонні промисловості, аби зміцнити як власну безпеку, так і оборону України у протистоянні агресії Росії.
FT зафіксувала 7 мільйонів квадратних метрів нового промислового розвитку, відслідковуючи зміни на 150 об’єктах, які входять до складу 37 компаній, переважно тих, що займаються виробництвом боєприпасів і ракет.
Найбільше розширення було зафіксовано на виробництві боєприпасів у західній Угорщині — спільному проєкті угорської державної оборонної компанії N7 Holding та німецької оборонної фірми Rheinmetall, повідомляє видання.
Об’єкт у Варпалоті призначений для виробництва боєприпасів для бойових машин піхоти KF41 Lynx, артилерійських снарядів калібру 155 мм та боєприпасів для танків Leopard 2, пояснили в Rheinmetall.
Rheinmetall, найбільший оборонний підрядник Німеччини, відомий виробництвом бронетехніки, боєприпасів та іншого військового обладнання, зазнав зростання вартості акцій на 1000% на тлі збільшення оборонних витрат після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Оборонний гігант відіграє ключову роль у постачанні озброєння для Києва. Минулого року він відкрив перший завод з виробництва військових машин в Україні і планує відкрити чотири оборонних підприємства у країні, що потерпає від війни.
FT також зафіксувала розширення 20 майданчиків, які отримують підтримку в рамках Акту підтримки виробництва боєприпасів (ASAP) — програми ЄС, в межах якої Брюссель виділив 500 мільйонів євро (580 мільйонів доларів) на збільшення виробництва боєприпасів.
Більшість компаній відмовились коментувати для видання з міркувань безпеки.
Від початку повномасштабної війни в Україні європейська оборонна промисловість зазнала критики за її громіздкість та недостатню ефективність. Промислові вузькі місця уповільнюють швидке постачання озброєння та боєприпасів до Києва.
Зусилля щодо збільшення оборонних витрат отримали новий імпульс після того, як у січні на посаду повернувся президент США Дональд Трамп, який неодноразово критикував Європу за недостатні витрати на оборону.
Під час саміту НАТО в Гаазі у червні – першому за другий термін Трампа — союзники домовились підвищити орієнтир витрат на оборону з 2% до 5% — при цьому військова допомога Україні може включатися до нового цільового показника.
Окремо ЄС оголосив про програму ReArm Europe, спрямовану на залучення додаткових 650 мільярдів євро (750 мільярдів доларів) для оборонних витрат та 150 мільярдів євро (170 мільярдів доларів) кредитів для інвестицій в оборону.
Комісар ЄС з питань оборони Андріус Кубілюс зазначив, що країни-члени можуть використовувати ці кошти для постачання Україні озброєнь та розвитку її оборонної промисловості.