Європа розглядає можливість створення 40-кілометрової буферної зони в рамках спроб завершити війну Росії проти України, повідомляє Politico 28 серпня з посиланням на п’ятьох європейських дипломатів.
Європейські лідери вивчають цю буферну зону як варіант для оголошення припинення вогню або подальшої післявоєнної угоди між українськими та російськими військами, але Вашингтон не залучений до цих переговорів, зазначили п’ять неназваних дипломатів.
Переговори відбуваються на тлі активізації зусиль президента США Дональда Трампа, спрямованих на посередництво у мирних переговорах між Україною та Росією. 15 серпня американський лідер зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці, а кілька днів пізніше приймав Президента Володимира Зеленського та його європейських колег у Білому домі.
«Всі намагаються якнайшвидше домовитися про гарантії безпеки, аби Трамп не передумав»
— заявив один із європейських чиновників.
Запропонована ініціатива, ймовірно, буде пов’язана з територіальними поступками України, але наразі невідомо, чи готовий Київ погодитися на цей план, повідомили дипломати.
Деякі європейські країни висловлюють побоювання, що створення буферної зони може завдати більше шкоди, ніж користі, підвищуючи ризик російських атак на українські міста.
«Це не дуже розумно щодо супротивника, який не веде переговорів з добрими намірами»
— зауважив один із неназваних дипломатів.
Французькі та британські військові, як очікується, складуть більшість миротворців, оскільки Великобританія й Франція закликають інших союзників надати військову техніку, додали два чиновники.
За даними Politico, кількість миротворців в Україні може коливатися від 4 тисяч до 60 тисяч, щоб забезпечити безпеку потенційної мирної угоди, тоді як союзники Києва утримуються від публічних зобов’язань до з’ясування ключових подробиць.
Європейські союзники України все ще визначають, як реагувати на можливу ескалацію зі сторони Росії, правила застосування сили для військ НАТО та чи потребуватимуть супротивні Росії заперечення участі країн-членів Альянсу у патрулюванні буферної зони, зазначив один із європейських чиновників.
Миротворці повинні не лише охороняти запропоновану демілітаризовану зону, але й тренувати українські війська, додали два неназваних європейських дипломати.
Тим часом країни східного флангу НАТО, зокрема Польща, висловлюють занепокоєння, що залучення великої кількості військ до України може послабити присутність Альянсу на його східних рубежах та зробити ці території вразливими до російського нападу.
Попри те, що США заявили про небажання направляти свої миротворчі контингенти в Україну, вони готові надати технічну підтримку, в той час як Європа очікує на позицію Міністерства оборони США щодо подальшої ролі Вашингтона в цьому процесі.
«Всі чекають, поки керівники політики Департаменту оборони уточнять свій рівень залучення, і наразі вони дозволяють європейцям робити перші кроки»
— прокоментував європейський чиновник.
Трамп запропонував провести двосторонню зустріч між Зеленським і Путіним, на яку він приєднається тільки у разі успішного прогресу для трьохсторонніх переговорів.
Начальник Офісу Президента Андрій Єрмак та секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умеров цього тижня вирушають до Нью-Йорка для обговорення гарантій безпеки та майбутніх мирних переговорів, підтвердив Зеленський 27 серпня після повідомлень у ЗМІ про їх зустрічі.
Незважаючи на активізацію зусиль щодо досягнення миру, Росія продовжує демонструвати небажання співпрацювати задля завершення війни проти України.
У травні Зеленський запросив Путіна на прямі переговори в Туреччині, однак російський лідер відмовився.
24 серпня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не прийме підпис Зеленського під юридичними документами, які б визначали умови завершення війни Росії. Кремль неодноразово ставив під сумнів легітимність влади Зеленського.
У ніч на 28 серпня масштабна російська атака ракетами та дронами на Київ забрала життя щонайменше 23 осіб, серед яких четверо дітей, а ще 63 людини отримали поранення.