Ледь не за чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Європейський Союз ухвалив рішення запровадити повну заборону на імпорт російського природного газу починаючи з 1 січня 2028 року. Як зазначено в пресрелізі Європейської ради від 20 жовтня, це рішення зумовлене “озброєнням” Москвою газових поставок.
Попри значне зменшення залежності від російської нафти, ЄС залишається найбільшим імпортером російського зрідженого природного газу (ЗПГ). У першій половині 2025 року закупівлі перевищили 5 мільярдів євро (приблизно 5,8 мільярда доларів), що на 1 мільярд євро (1,1 мільярда доларів) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Американська адміністрація наполягає на пришвидшенні повного ембарго на російські енергоносії, зокрема газ, посилюючи тиск на Москву з метою припинення війни.
За інформацією Financial Times, законопроект підтримали всі країни-члени ЄС, за винятком дружніх до Росії Угорщини та Словаччини, які відмовилися схвалити припинення поставок як російським трубопровідним газом, так і ЗПГ.
Перший етап впровадження заборони розпочнеться 1 січня 2026 року з передбаченим переходним періодом для існуючих контрактів:
- короткострокові угоди, укладені до 17 червня 2025 року, збережуть чинність до 17 червня 2026 року;
- довгострокові контракти діятимуть до 1 січня 2028 року.
Текст закону, що наразі не є остаточним, буде направлений на затвердження Європейському парламенту.
Європейська рада у своєму повідомленні наголосила:
«Регламент становить центральний елемент дорожньої карти REPowerEU зі зменшення залежності від російських енергоресурсів, що виникла через озброєння Росією газових поставок і неодноразові перерви в постачанні, які суттєво вплинули на європейський енергетичний ринок».
У контексті того, що російські атаки, фінансовані значною мірою за рахунок величезних доходів від енергетики та палива, призводять до масштабних відключень електрики в Україні, європейські країни підтримали цей законопроект, який скоротить значні фінансові надходження до бюджету Росії.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у своєму повідомленні у мережі X від 20 жовтня підкреслив:
«Сьогоднішня угода в Раді ЄС про повну заборону імпорту російського газу до 2028 року чітко дає зрозуміти: агресори не мають місця на енергетичному ринку Європи. Росія і надалі використовує енергоресурси як інструмент фінансування свого жорстокого військового механізму. Виведення російського газу — це не лише зниження залежності, а й стратегічний крок для посилення безпеки та стійкості Європи.»
Окремо варто зазначити про спробу України залучити колишнього президента США Дональда Трампа до свого боку. Президент Володимир Зеленський, його команда й союзники протягом кількох місяців працювали над цим.
Незадовго до візиту Зеленського до Вашингтона 17 жовтня, між двома лідерами відбулося дві телефонні розмови, в яких Трамп публічно обговорював можливість передачі далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Проте згодом зателефонував Володимир Путін, і телефонна розмова між президентами США та Росії фактично зірвала ці плани.
Головними опонентами ухвалення закону залишаються Угорщина та Словаччина, які неодноразово висловлювали протест проти вимог розірвати зв’язки з дешевими російськими енергоносіями. Вони є останніми імпортерами російської нафти в ЄС.
Водночас обидві країни скаржаться на ускладнення пошуку альтернативних постачань газу, оскільки вони є країнами без виходу до моря, незважаючи на те, що Брюссель запропонував кілька альтернативних маршрутів, включно з поставками через Хорватію.
Міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто, коментуючи ситуацію у мережі X 20 жовтня, заявив:
«За ініціативою RePowerEU нашу безпечну енергопостачальну систему просто вбивають. Це називають диверсифікацією, а насправді йдеться про закриття одного з наших життєво важливих нафтових маршрутів. Європейська комісія повністю ігнорує той факт, що цей регламент знищує енергетичну безпеку держав-членів ЄС.»
В межах запропонованого регламенту існуючі газові контракти з Росією не підлягають зміні, за винятком декількох спеціальних гнучкостей для країн без виходу до моря, які постраждали від останніх змін у маршрутах постачання. Це дає Угорщині та Словаччині можливість вносити поправки і навіть збільшувати обсяги імпорту газу в межах чинних угод.
Європейська рада також зазначила, що країни, які і надалі імпортуватимуть російський газ, повинні будуть подати стратегію диверсифікації з детальним описом планів і можливих складнощів щодо пошуку нових джерел. Такий самий звіт очікується і від імпортерів російської нафти — передусім Угорщини і Словаччини, які ЄС планує позбавити цього імпорту до 2028 року.
Протягом переходного періоду імпорт російського газу до ЄС буде підданий більш ретельному контролю та перевіркам. Додаткові моніторингові механізми запровадять для недопущення транзиту російського газу через європейські держави до інших ринків.
Європейська рада введе режим попередньої авторизації, який вимагатиме подавати інформацію про газ, що не походить з Росії, за п’ять днів до його в’їзду на територію ЄС, і щонайменше за місяць — для російського газу. Змішані вантажі ЗПГ повинні будуть підтверджувати, яка частина є російською, а яка — ні, і на територію ЄС допускатимуть лише не-російський газ.
Водночас ЄС розглядає посилення своєї компетенції для проведення перевірок і оглядів танкерів, пов’язаних із так званим “тіньовим флотом” Росії. У цій справі ведуться переговори з деякими країнами-флагами та прибережними державами про вжиття відповідних заходів.
Цей таємний флот складається з суден, які часто ходять під фальшивими прапорами, мають приховану власність та нерідко відсутнє страхування, навмисно оперуючи у сірій зоні міжнародних вод.
Таким чином, Європейський Союз прагне суттєво посилити тиск на Росію, обмеживши її можливості маніпулювати енергетичними ресурсами та мінімізувати фінансові надходження від експорту вуглеводнів, що використовуються на підтримку воєнних дій проти України.