Європейський Союз готує відповідь на загрозу президента США Дональда Трампа ввести тарифи проти союзників по НАТО через питання Гренландії. Лідери ЄС планують обговорити можливі заходи у відповідь на саміті, запланованому на 22 січня.
Конфлікт загострився після того, як Трамп повторив свої наміри придбати Гренландію – автономну територію Данії, підкреслюючи, що Сполучені Штати зроблять це «тим чи іншим шляхом» й не виключивши застосування військової сили.
17 січня Трамп заявив, що США планують ввести 10% тарифів на товари з країн НАТО – Франції, Швеції, Данії, Норвегії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії – доки не буде досягнуто угоди про купівлю Гренландії.
- Введення тарифів має розпочатися з 1 лютого.
- З 1 червня ставки тарифів мають бути підвищені до 25%.
Оголошення цього рішення відбулося через декілька днів після прибуття військових контингентів з Франції, Німеччини та інших європейських країн до Гренландії для проведення військових навчань. Це посилило занепокоєння столиць Європи щодо можливого переходу риторики Трампа в площину економічного тиску.
Після ознайомлення з погрозами президента США європейські чиновники дійшли висновку про необхідність скоординованої відповіді. Очікується, що кілька варіантів дій обговорять лідери ЄС уже цього тижня.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 20 січня в Давосі заявила: «Щодо безпеки Арктичного регіону, Європа повністю віддана справі. Наша відповідь буде неухильною, єдиною й пропорційною».
Які варіанти розглядаються
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі лідери Євросоюзу мають намір не лише обговорити кризу, а й провести переговори з американськими представниками для деескалації напруженості. Очікується, що Трамп зустрінеться з кількома керівниками, зокрема з Урсулою фон дер Ляєн.
У разі невдачі переговорів ЄС має два основні шляхи відповіді:
- Застосування Антипримусового інструменту ЄС (“торговельна “базука”), ухваленого у 2023 році, але жодного разу не використаного.
- Цей механізм дає Європейській комісії право реагувати на економічний тиск з боку третіх країн відповідними контрзаходами: торговими обмеженнями, вимогами ліцензування, обмеженням доступу на ринок та інвестицій.
- Запровадження зустрічних тарифів проти американських компаній та обмеження доступу американських фірм на ринки ЄС.
На тлі цього триває дискусія стосовно встановленого терміну дії заморожених зустрічних тарифів. Торік, ратифікуючи угоду про торгівлю з США, ЄС тимчасово призупинив контрзаходи на американські товари на суму 93 млрд євро (109 млрд доларів), які були запроваджені у відповідь на попередні тарифні дії США. Заморозка тривала шість місяців і спливе на початку лютого, що означає:
- Автоматичне поновлення американських тарифів, якщо лідери ЄС не продовжать мораторій або не скасують відповідні заходи.
Аналітик Carsten Brzeski, який очолює відділ макроекономіки в ING Research, підкреслив:
«Останнє оголошення Трампа про тарифи виводить торгові напруження на принципово новий рівень — тут радше домінують політичні мотиви, ніж економічні».
Він додав, що це загрожує дестабілізацією трансатлантичних відносин і створює ризик небажаного ескалаційного процесу з негативними наслідками для економік як Європи, так і США.
У зв’язку з ними найбільші політичні групи Європейського парламенту 17 січня оголосили про перенесення запланованого голосування щодо зниження тарифів на американські товари, що мало реалізувати угоду про торгівлю, укладену влітку минулого року.
Урсула фон дер Ляєн заявила в Давосі: «ЄС і США домовилися про торговельний пакет минулого липня. І в політиці, як і в бізнесі, угода має виконуватися. Якщо друзі потискають руки, це має щось означати».
У Вашингтоні закликали до стриманості. Міністр фінансів США Скотт Бессент 20 січня порадив європейцям «заспокоїтись і глибоко вдихнути», наголосивши, що «найгірше, що країни можуть зробити — це загострювати ситуацію з США».
Гренландія: від торговельного спору до геополітичного виклику
У Брюсселі вважають, що дії Трампа виходять за межі економічних розбіжностей, сигналізуючи про ширше викликання одностайності в трансатлантичних відносинах. Таку позицію відкрито підтримують російські посадовці.
Особливу увагу привертає лист президента Франції Еммануеля Макрона, опублікований Трампом 20 січня, в якому французький лідер писав: «Я не розумію, що ви робите з Гренландією».
Поки європейські керівники збиралися в Давосі, плануючи домогтися від американського президента гарантій безпеки для України, питання Гренландії раптово вийшло на перший план.
У своїй заключній промові в Давосі фон дер Ляєн відзначила: «Світ назавжди змінився. І нам треба змінюватися разом із ним».