Європа «не перебуває у стані війни, але… більше не є мирною» з Росією, заявив 29 вересня німецький канцлер Фрідріх Мерц.
Такі заяви Мерца пролунали на тлі тривалого загострення російських провокацій на території Європи, які включають численні порушення повітряного простору та втручання у вибори у Молдові.
Під час пресконференції у Дюссельдорфі Мерц наголосив: «Дозвольте висловити це в реченні, яке спочатку може здатися дещо шокуючим — ми не перебуваємо у стані війни, але й більше не живемо в мирі».
Він також підкреслив, що Росія веде:
- війну проти нашої демократії;
- війну проти нашої свободи;
з метою підірвати потужність Європейського Союзу.
Лише за три дні до цього, 26 вересня, німецькі правоохоронці зафіксували численні появи безпілотників у північній землі Шлезвіг-Гольштейн в нічний час. Цей випадок — один із кількох загадкових інцидентів із дронами останнім часом, подібні підозрілі вторгнення спостерігалися також у Данії, Фінляндії та Литві.
Раніше російські винищувачі МіГ-31 порушували повітряний простір Естонії над Фінською затокою, що змусило Таллінн звернутися до НАТО з проханням провести консультації відповідно до статті 4.
У найбільш драматичному зіткненні між НАТО та Росією Польща збила російські безпілотники під час масованого удару по Україні 10 вересня. Румунія повідомила про схоже порушення 13 вересня, піднявши в повітря винищувачі F-16 після виявлення російського дрона.
Під час виступу 29 вересня Мерц також повторив свій заклик до Євросоюзу використати заморожені російські активи для надання військової підтримки Україні. За його словами, це могло б забезпечити оборонні можливості Києва на строк від трьох до п’яти років.
Очікується, що в цей період Росія потенційно втратить економічний ресурс, необхідний для продовження повномасштабного вторгнення в Україну.
25 вересня Мерц висловився за надання Україні безвідсоткового кредиту на суму приблизно 160 мільярдів доларів (140 мільярдів євро), сформованого шляхом використання заморожених російських активів. Ця позиція відрізняється від ставлення інших європейських лідерів, таких як президент Франції Еммануель Макрон, які виступають проти такого кроку через побоювання щодо відповідності міжнародному праву.
На початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році країни «Великої сімки» (G7) заморозили приблизно 300 мільярдів доларів центральних банківських активів Росії, близько двох третин яких зберігаються на бельгійському розрахунковому центрі Euroclear.
Брюссель досі уникали конфіскації цих активів через можливі фіскальні та юридичні ризики. Натомість прибутки, отримані від цих коштів, використовують для фінансування оборони та відновлення України через кредитну програму G7 на суму 50 мільярдів доларів та окрему програму ЄС.
Зміна позиції Німеччини щодо використання заморожених активів відображає зростаючу напругу між Європою та Москвою на фоні численних порушень повітряного простору, багаторічної гібридної війни та триваючого протягом трьох років повномасштабного збройного конфлікту в Україні.
На Генеральній Асамблеї ООН 28 вересня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив світовим лідерам, що Москва не має наміру нападати на європейські країни, водночас попереджаючи, що «будь-яка агресія проти моєї країни отримає рішучу відповідь».
Раніше деякі світові лідери висловлювалися щодо стану постійно погіршуваних відносин між Москвою та європейськими країнами. Ще до того, як Росія на початку вересня відправила понад 20 безпілотників у повітряний простір Польщі, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв у кінці серпня: «Ми вже перебуваємо у конфлікті з Росією», засуджуючи атаки Кремля на інфраструктуру Німеччини та спроби підірвати соціальну стабільність та громадську думку.
У світлі цих подій варто наголосити ще раз ключові моменти:
- Росія веде гібридну війну проти Європи з метою послаблення демократичних інститутів та свободи.
- Часті порушення повітряного простору держав-членів НАТО і ЄС стали новою нормою.
- В Європі триває обговорення щодо подальшого використання заморожених російських активів, причому позиції лідерів різняться.
- Заявлена необхідність значної військової підтримки України для збереження її обороноздатності на середньострокову перспективу.
- Москву публічно підтверджують готовність рішуче реагувати на будь-які зовнішні агресії.
Крім того, останнім часом з’являються усе більш критичні оцінки щодо стану війни в Україні не лише з боку західних політиків, але й проросійських пропагандистів.
Наприклад, віце-президент США Дж.К. Ванс висловився 28 вересня, що росіяни мають «прокинутися й прийняти реальність», зазначивши, що «багато людей гинуть, але результати катастрофічні». Ці заяви пролунали незабаром після слів колишнього президента США Дональда Трампа щодо великих видатків Росії на озброєння, які не приносять очікуваних результатів.
Таким чином, конфлікт навколо України й надалі визначає політичний та безпековий порядок у Європі, залишаючи складне поле для дипломатичних, економічних і військових дій, неодмінно впливаючи на майбутнє континенту.