У нічних переговорах у Брюсселі 13 квітня депутати Європарламенту та представники Ради ЄС попередньо домовилися щодо нових заходів захисту європейської сталеливої промисловості, встановивши ключові положення, які мають забезпечити поступове припинення імпорту російської сталі та зберегти доступ України до ринку ЄС, повідомляє The Kyiv Independent.
Основні положення домовленості:
- Від липня 2026 року імпорт сталі до ЄС буде обмежений до 18,3 млн тонн на рік — це на 47% менше від нинішньо дозволеного обсягу. Мета — захист європейської сталеливарної галузі від надлишку на світовому ринку.
- Поставки, що перевищуватимуть цей ліміт, обкладатимуться митом у розмірі 50%.
Угоду доповнює окрема спільна заява, у якій наголошується на передбаченому графіку поступового виведення російської сталі з ринку до 2028 року, повідомили The Kyiv Independent європейські дипломати та парламентські джерела.
Чому ЄС має посилити попередні зобов’язання?
- У 2022 році ЄС заборонив імпорт «готової» російської сталі — тобто виробів, готових до використання. Водночас країни ЄС домовилися про виняток до 2028 року для «напівфабрикованої» сталі — російської сталі, частково обробленої у вигляді заготовок (слябів), яка потребує додаткової обробки перед тим, як стати готовим виробом.
- Головним бенефіціаром цього поступового підходу виявилася Бельгія, яка, за словами парламентських джерел The Kyiv Independent, була однією з основних країн, що лобіювали відтермінування негайної заборони на імпорт напівфабрикатів.
- У 2024 році тільки Бельгія забезпечила 40% імпорту російської напівфабрикованої сталі в ЄС, майже вдвічі більше, ніж друга за обсягом Італія — країна з населенням у п’ять разів більшим.
- Нинішній план поетапного відмовлення від російської сталі побудований так, що імпортери, ймовірно, намагатимуться лобіювати продовження винятків ближче до кінцевих термінів.
- Очікується, що скорочення імпорту між 2028 і 2029 роками буде набагато різкішим, ніж поступове зниження в попередні роки.
- Станом на 2025 рік ЄС імпортує більше напівфабрикованої сталі з Росії, ніж із будь-якої іншої країни, — на частку РФ припадає 41,8% від загального імпорту, зазначає український аналітичний центр GMK Center.
У лютому комітет із торгівлі Європарламенту запропонував поправки, які передбачали негайне припинення імпорту російської сталі, формулюванням: «імпорт продукції, для якої сталь була переплавлена і вилита в Російській Федерації або в Білорусі, не повинен мати доступ до ринку Союзу».
Проте, як зазначили європейські дипломати та парламентські джерела, така поправка суперечила б чинному правовому режиму — 12-му пакету санкцій ЄС, який вже включає план поетапного припинення поставок, тому її прийняти не вдалося.
«Завдяки домовленості парламент, Рада і Комісія могли б спільно заявити про важливість швидкого припинення всіх імпортів російської сталевої продукції»,
— сказала депутатка Європарламенту Карін Карлсбро, яка вела переговори по цьому питанню.
Очікування таке, що спільне підтвердження трьома інституціями плану поетапного виведення з ринку унеможливить продовження строків відмови від російської сталі у майбутньому. Це також зміцнює правову базу для поетапного припинення поставок: «санкції — це лише тимчасовий захід, який постійно потрібно переглядати й поновлювати», — зауважила Світлана Таран, дослідниця аналітичного центру European Policy Center, у коментарі The Kyiv Independent.
Спільна заява супроводжує регламент, який після ухвалення набуде статусу постійного права ЄС.
Підтримка України буде продовжена:
- Від 2022 року, у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, ЄС погодив Автономні торговельні заходи, які дозволили Україні експортувати сталь до ЄС без мит.
- Ці заходи періодично переглядаються й поновлюються, що створювало довготермінову невизначеність у торговельних відносинах України з ЄС.
- «За узгодженим новим заходом Україна матиме доступ до системи безмитних тарифних квот», — повідомив речник Європейської Комісії.
- Цей же речник та європейські дипломатичні й парламентські джерела підтвердили наявність формулювання, яке передбачає врахування «країни-кандидата, такої як Україна, що стикається з винятковою та негайною ситуацією безпеки» при розподілі майбутніх квот.
- У сукупності ці положення мають гарантувати Україні збереження доступу до ринку ЄС, що також має значення для європейських споживачів: Україна є п’ятим за обсягом джерелом імпорту готової сталі.
- Після домовленості в понеділок наступними кроками є технічне доопрацювання тексту і голосування в Європарламенті та в Європейській Раді; очікується, що ухвалений акт набере чинності 1 липня, коли спливають терміни чинних заходів.