Брюсель, Бельгія — Україна демонструє «вражаючу відданість» в своєму прагненню до членства в Європейському Союзі, незважаючи на повномасштабну війну, розв’язану Росією. Проте, за даними проекту звіту Європейської Комісії, країні терміново потрібно змінити негативні тенденції у боротьбі з корупцією та посилити реформи у сфері верховенства права.
У проекті документа зазначається:
«Попри надзвичайно складні умови, у яких знаходиться країна через війну агресії Росії, Україна протягом минулого року продовжувала демонструвати виняткову відданість шляху до вступу в ЄС».
Європейська Комісія готується констатувати, що Україна виконала умови для відкриття трьох із шести кластерів переговорів щодо вступу в ЄС, які мають бути погоджені та закриті, аби країна могла вважатися готовою до приєднання.
Відповідно до проєкту звіту,
«Комісія оцінює, що Україна виконала умови для відкриття кластера один (основи), а також кластерів шість (зовнішні відносини) та два (внутрішній ринок). Комісія очікує, що Україна також виконає умови для відкриття решти трьох кластерів до кінця року».
Попри позитивний загальний огляд готовності України просувати переговори про вступ, найближчим часом відкриття кластерів малоймовірне, оскільки Угорщина залишається єдиною країною, яка блокує заявку Києва.
Європейська Комісія наполягає на прогресі у вступі України, незважаючи на блокування з боку Угорщини
Європейська Комісія докладає зусиль, аби зберегти динаміку у прагненні України до членства в ЄС, навіть попри політичний супротив Угорщини.
«Найголовніше зараз — отримати сильну підтримку серед держав-членів Євросоюзу»,
— заявила комісар з питань розширення ЄС Марта Кос у розмові з журналістами, напередодні опублікування щорічного звіту про хід процесу вступу кандидатів, запланованого на 4 листопада.
Питання щодо відступів у боротьбі з корупцією
Хоч і загальна тенденція позитивна, та, за словами майбутнього звіту, Україна стикається з певними викликами. Проєкт документу наголошує:
«Україна продовжує підтримувати цілісність і меритократію в судовій системі, демонструє результати у розслідуванні високопосадової корупції, а також розпочала реформи кількох правоохоронних органів».
Додатково зазначається, що
«обмеження на основні права, пов’язані з воєнним станом, загалом є пропорційними».
Водночас, хоч і визнаючи прогрес у реформах, Європейська Комісія вказує на необхідність посилення судової незалежності, послаблення впливу організованої злочинності та захисту громадянського суспільства.
Проєкт звіту підкреслює: «Недавні негативні тенденції, у тому числі посилення тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені».
Особливе занепокоєння Брюсселя викликали дії української влади у липні, коли було спробовано розширити повноваження Генерального прокурора — політично призначеної особи — щодо незалежного Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Хоча рідкісні протести у воєнний час змусили уряд відступити, ця спроба викликала занепокоєння серед міжнародних партнерів України, а відповідні органи очікують на подальший тиск.
Конфлікт між Службою безпеки України та головною антикорупційною агенцією
Служба безпеки України (СБУ) та Національне антикорупційне бюро країни перебувають у загостреному протистоянні, пов’язаному з рейдами та затриманнями. Цей конфлікт розглядається як частина ширшої боротьби між Офісом Президента та НАБУ, яке звинувачує владу у спробах ліквідувати його незалежність. СБУ, що розглядається як лояльна до Офісу Президента, затримала співробітників НАБУ, висунувши звинувачення у зв’язках з Росією.
Прискорення наступних етапів
Київ заявив європейським чиновникам про намір завершити переговори щодо вступу до ЄС до кінця 2028 року. Європейська Комісія назвала цю мету амбітною, але реальною лише за умови прискорення реформ.
Офіційні особи України визнають, що більш реалістичний термін — завершення переговорів до 2030 року.
Проєкт звіту наголошує: «Комісія віддана підтримці цієї амбітної мети, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, особливо в питаннях основ, а саме — верховенства права».
Вступ до ЄС вимагає одностайної підтримки усіх 27 країн-членів.
Хоча майже всі уряди, окрім Угорщини, публічно підтримують європейські прагнення України, дипломатичні джерела в ЄС вважають, що вступ найближчим часом не очікується, оскільки можливі суттєві політичні перешкоди.
До того часу, поки не будуть зроблені подальші кроки в процесі вступу цьогоріч, Європейська Комісія продовжує намагатися зберегти позитивний імпульс у питанні приєднання України до ЄС, незважаючи на опір Угорщини, заявила Єврокомісар з розширення Марта Кос під час брифінгу у Брюсселі.
Запланований на вівторок звіт вийде за місяць до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, на якому очікується обговорення кроків щодо розширення на 2026 рік.
Кос висловила сподівання, що держави-члени ЄС дадуть щонайменше політичний сигнал для продовження технічної роботи, навіть якщо одностайність у питанні відкриття формальних переговорів буде заблокована.
Вона додала:
«Комісія продовжить працювати, щоб надати Раді можливість розпочати відкриття всіх кластерів до кінця року (…) Незважаючи на певний прогрес у фундаментальних реформах, додаткові зусилля залишаються надзвичайно важливими».
Крім того, Європейська Комісія пропонує внести зміни у порядок майбутніх процесів розширення, аби запобігти деградації демократії з боку нових членів союзу.
У проєкті наголошується:
«Для забезпечення того, щоб нові держави-члени продовжували дотримуватись та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про вступ повинні містити жорсткіші гарантії проти відступів від зобов’язань, взятих під час переговорів про вступ».