Європейський Союз готується посилити свої повноваження щодо проведення оглядів та висаджування на танкери, пов’язані з так званим «тіньовим флотом» Росії, та наразі веде переговори з кількома державами прапора й прибережними країнами щодо запровадження відповідних заходів.
Про це свідчить проєкт пропозиції зовнішньополітичної служби ЄС (EEAS).
Таємна мережа танкерів Москви, які перебувають під фальшивими прапорами, мають приховану власність і часто не мають страхування, цілеспрямовано курсують у правових сірих зонах міжнародних вод. Відтоді як проти Росії були введені санкції у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну, ці судна стали ключовим джерелом доходів для експорту російської нафти.
У документі, який було поширено серед держав-членів ЄС перед зустріччю міністрів закордонних справ блоку 20 жовтня, зазначено, що ці судна:
- становлять загрозу для навколишнього середовища та безпеки навігації;
- можуть використовуватися як платформи для гібридних атак проти території Євросоюзу.
Наразі держави-члени ЄС мають дуже обмежені можливості для огляду, висаджування чи конфіскації таких танкерів, особливо коли ті перебувають у міжнародних водах.
Окремі інциденти втручання, зокрема рейд на танкер Eagle S, якого звинувачують у пошкодженні п’яти телекомунікаційних кабелів у Фінській затоці, а також висадка французьких військових на танкер Boracay біля узбережжя Данії, поки що залишаються поодинокими випадками.
Проєкт документа заохочує держави-члени активно використовувати всі можливості, передбачені Конвенцією ООН з морського права (UNCLOS) та відповідним національним законодавством, аби перешкоджати діяльності «тіньового флоту» та направляти відверті сигнали до судновласників і екіпажів.
Документ також пропонує:
- надати Євросоюзу право вести переговори від імені держав-членів щодо узгодження попередньо авторизованих оглядів суден;
- ухвалити декларацію, що посилить Міжнародну конвенцію ООН з морського права, яка визначає правову основу для морів і океанів.
Ця декларація стане додатковим механізмом для держав-членів у посиленні ефективності заходів контролю, зокрема надасть право в.о. голови зовнішньополітичної служби ЄС Каджі Каллас звертатися до Ради ЄС із проханням дозволити розпочати переговори про укладення двосторонніх угод з визначеними державами прапора.
Згідно з пропозицією, до кінця року можуть бути погоджені «можливі двосторонні угоди між державами прапора та ЄС про попередньо авторизовані огляди та інспекції суден».
Євросоюз також веде переговори з пріоритетними державами прапора, щоб обмежити служби підтримки для «тіньового флоту» і прагне мобілізувати наявні інструменти для заохочення держав прапора до зняття з реєстрації суден, які потрапили під санкції.
Серед країн, що погодилися зняти з реєстрації судна, санкціоновані ЄС, і нещодавно ухвалили рішення не реєструвати судна старше 15 років, є Панама — країна, яка володіє одним із найбільших у світі морських реєстрів.
Разом із тим більшість проблемних держав прапора — це як правило невеликі або острівні країни, повідомили кілька країн Балтійського регіону, що ускладнює процедуру та вимагає укладення широкого спектра відповідних угод.
Паралельно Брюссель планує надалі пропонувати додаткові списки суден та операторів екосистеми «тіньового флоту», таких як страхові компанії і реєстри прапорів, у рамках майбутніх пакетів санкцій ЄС. В цих заходах передбачено також обмеження на надання логістичної підтримки суднам «тіньового флоту», зокрема послуги з постачання палива.
Хто купує російську нафту та газ?
- З початку активної фази війни проти України в 2022 році Росія отримала 954 мільярди євро від експорту викопного палива, з яких 214 мільярдів євро припадають на ЄС.
- Нафта та газ забезпечують 30–50% доходів бюджету Росії та 20% валового внутрішнього продукту (ВВП).
- У серпні найбільшим покупцем російського викопного палива залишалася Китайська Народна Республіка, на яку припадало 40% експорту; другою за обсягами країною була Індія, а третім — Туреччина (член НАТО).
- П’ять країн ЄС сумарно витратили 979 мільйонів євро на цей імпорт.