Європейський Союз розглядає можливість змін у процедурі продовження санкцій, щоб запобігти вето з боку Угорщини на заходи, пов’язані з Росією, повідомило Politico 26 вересня, посилаючись на внутрішній документ Європейської Комісії.
Згідно з чинними правилами, для ухвалення санкцій та інших кроків у зовнішній політиці потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів, що надає Будапешту право блокувати або затримувати спільні дії.
Комісія, як кажуть, пропонує перейти від принципу консенсусу до кваліфікованої більшості під час оновлення пакетів санкцій.
Ініціатива тісно пов’язана з переговорами щодо запланованого кредиту Україні обсягом 140 мільярдів євро (приблизно 163 мільярди доларів), який фінансується за рахунок прибутків із заморожених російських активів. Згідно з пропозицією, кошти надаватимуться траншами для покриття як оборонних, так і бюджетних потреб.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав цю ідею 25 вересня, однак наголосив, що фінансування має використовуватись виключно на військове обладнання. Він також додав, що повернення коштів можливе лише після того, як Росія відшкодує Україні збитки від спричинених нею руйнувань.
Впровадження змін у систему голосування покликане перешкодити Угорщині блокувати процес або сприяти Москві у відновленні доступу до заморожених資ків.
Варто відзначити, що санкції нині оновлюються кожні шість місяців і потребують одностайного схвалення.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово підривав єдність ЄС стосовно Росії, блокуючи або затримуючи допомогу Києву, виступаючи проти санкцій та підтримуючи тісні зв’язки з Москвою.
Україна також зіткнулася з тривалими дипломатичними напруженнями у стосунках з Будапештом.
Наприкінці серпня Угорщина заборонила в’їзд командиру українських Сил безпілотних систем Роберту «Мадьяру» Бровді через атаки на нафто- нафтопровід «Дружба».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 26 вересня повідомив, що Україна у відповідь заборонила в’їзд трьом високопоставленим угорським військовим.
Якщо реформа буде затверджена, вона стане суттєвим кроком у зміні підходу ЄС до санкційної політики, відійде від принципу одностайності задля захисту ключових заходів у стратегії протидії Росії.