Брюссель, Бельгія – У середу Європейська Комісія надала черговий транш короткострокової фінансової допомоги для Києва, тоді як переговори щодо значно масштабнішого позики-відшкодування, який базується на заморожених російських активах, залишаються в глибокому політичному глухому куті.
- 13 листопада Європейська Комісія повідомила про передачу Україні 5,9 мільярдів євро в межах існуючих європейських ініціатив.
- В той же день Європейський інвестиційний банк оголосив про надання понад 200 мільйонів євро нових грантів для підтримки критичної інфраструктури, зокрема в енергетиці, водопостачанні та житловому секторі.
Ці порівняно незначні зобов’язання надаються на фоні того, що Київ намагається закрити прогалину у фінансуванні на суму 61 мільярд доларів у 2026–2027 роках. Задля цього він покладається на “позикувну компенсацію” обсягом 140 мільярдів євро, забезпечену замороженими активами російського центрального банку.
Бельгійський прем’єр-міністр Барт Де Вевер, країна якого зберігає більшість заморожених активів, в жовтні відмовився підтримувати угоду. Він побоюється відповідальності за виплати Росії суми, що приблизно дорівнює третині ВВП Бельгії.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер під час пресконференції після саміту Європейської Ради, Брюссель, 23 жовтня 2025 року. (Ніколас Економу / NurPhoto через Getty Images)
Водночас цей ряд скромних фінансових ініціатив мало впливає на критичну ситуацію в Україні. Країна стоїть перед загрозою значного дефіциту фінансування у 2026 році, зіткнулася з великим корупційним скандалом і піддається нищівним російським авіаударам по енергетичній інфраструктурі.
Очікування варіантів позики
У цьому місяці від Європейської Комісії очікувався довгоочікуваний аналітичний документ, який надасть альтернативи використанню заморожених активів для покриття потреб України на найближчі два роки. Проте, за даними дипломатів ЄС, національні столиці досі не отримали цього документа.
Урсула фон дер Ляєн запропонувала різні шляхи забезпечення бюджету і оборонних видатків України з огляду на заморожені активи, серед яких:
- Залучення позик на ринках капіталу, забезпечених бюджетом ЄС.
- Двосторонні угоди про індивідуальне запозичення національними урядами.
У четвер міністри фінансів ЄС отримали усний звіт щодо цих варіантів.
“Визнано, що опція позики-компенсації, забезпеченої замороженими російськими активами, є найприйнятнішою для швидкого покриття фінансової прогалини України без додаткового тиску на державні бюджети країн-членів”,
– повідомив журналістам у Брюсселі 12 листопада комісар з економіки Вальдіс Домбровскіс, додаючи, що документ незабаром буде надіслано на погодження національним урядам.
Урсула фон дер Ляєн водночас підкреслила, що сам кредит залишається переважною опцією, оскільки альтернативи потребують злагоджених бюджетних коригувань, які навряд чи матимуть широку підтримку. Це особливо актуально, враховуючи позицію північних країн, які традиційно утримуються від спільних запозичень.
За словами кількох дипломатів ЄС, підтримка вказаних активів є, ймовірно, єдиним політично реалістичним варіантом, який може бути ухвалений на грудневому саміті ЄС. Водночас вони припускають, що ключовим моментом залишиться врегулювання технічних аспектів, зокрема узгодження із Бельгією, яка останнім часом веде жорстку позицію.
Вальдіс Домбровскіс, комісар Європейського Союзу з питань економіки, під час пресконференції після засідання Єврогрупи в Брюсселі, 12 листопада 2025 року. (Саймон Вольфарст / Bloomberg через Getty Images)
Попередня кризова зустріч у п’ятницю між чиновниками Бельгії та Європейської Комісії, на якій намагалися заспокоїти бельгійське керівництво стосовно фінансових і юридичних ризиків, пов’язаних із позикою, не призвела до прориву.
У Брюсселі також розглядають можливість залучення суверенних активів, розташованих у інших країнах, зокрема у Франції та Люксембурзі. Однак цей підхід може ускладнитися тим, що значна частка таких коштів зберігається у приватних банках.
Дипломати зазначають, що Україна не вичерпує коло країн, які висловлюють обережність.
“Бельгійський уряд має цілком слушні побоювання і голосно заявляє про них, але інші держави-члени часто зручно ховаються за ці побоювання, уникнувши прямої позиції,”
– зауважив один із представників ЄС на умовах анонімності.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у суботу оголосив, що його країна не погодиться на використання заморожених російських активів для закупівлі зброї для України.
Обмежений часовий проміжок для фінансової підтримки України
Водночас Україна попереджає, що нові фінансові ресурси будуть необхідні вже не пізніше другого кварталу 2026 року, що значно звужує перспективи досягнення угоди з боку ЄС.
Для розтягнення наявного фінансування у 2026 році українська влада планує комплекс заходів:
- використання невитрачених коштів урядових міністерств 2025 року,
- внутрішнє кредитування,
- можливе передчасне залучення позик в рамках Європейської ради з питань реконструкції (ERA), які повинні були бути розподілені Світовим банком протягом 2026 року.
Президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю Bloomberg Television висловив надію на те, що європейські союзники подолають розбіжності навколо використання заморожених російських активів, оскільки від цього залежить виживання держави.
“Корупція існує в Україні, проте вживаються заходи для її приборкання. Я не вбачаю цю справу як перепону для просування позики-відшкодування”, – прокоментував ситуацію фінансовий міністр Фінляндії Рійкка Пурра під час брифінгу в Брюсселі.
“Я сподіваюся, з Божою допомогою, що це рішення буде прийнято, (…) інакше нам доведеться шукати альтернативи – це питання нашого виживання. Саме тому ми цього дуже потребуємо і розраховуємо на партнерів,” – наголосив Зеленський.
Водночас деякі дипломати ЄС побоюються, що останній корупційний скандал у Києві може стати приводом для таких країн, як Угорщина чи Словаччина, утримуватися від подальшої фінансової підтримки.