Від початку цього року на Одещині було задокументовано кілька випадків травмування дітей на залізничних об’єктах. Зокрема, двоє підлітків залізли на нерухомий потяг, де отримали ураження електричним струмом. Один із них, на жаль, загинув.
Така небезпечна практика відома як «зачепінг» — це процес підйому або переміщення по рухомих чи нерухомих вагонах, дахах або буферах поїздів. Діти тримаються за окремі частини потяга, які не призначені для перевезення пасажирів.
Про ризики, пов’язані із зачепінгом, а також про серйозні технічні небезпеки для життя і здоров’я розповіли під час ефіру «Українського радіо. Одеса».
Психологічні чинники зачепінгу: чому діти захоплюються цим явищем
Психологиня Ірина Орел пояснює, що зачепінг — це не просто екстремальна розвага, а, передусім, сигнал про внутрішній стан підлітка. Такі дії можуть свідчити про:
- прагнення до самоствердження через ризик;
- пошук соціальної значущості, відсутньої у реальному житті;
- потребу в емоційній підтримці, яка відсутня;
- відсутність чітких ціннісних орієнтирів;
- несформованість ідентичності;
- кризові явища підліткового віку.
За словами психологині, популярність зачепінгу стрімко зростає завдяки соціальним мережам, зокрема TikTok та Instagram. На цих платформах відео з такими трюками збирають сотні тисяч переглядів.
Молодь шукає:
- адреналін і унікальні екстримальні враження;
- популярність у соцмережах, схвальні відгуки, лайки та підписників;
- наслідування блогерів або ровесників.
Ірина Орел зазначає, що відчуття безкарності, ідеалізація та романтизація зачепінгу у соціальних мережах формують у підлітків хибне сприйняття, що це норма. Підштовхнути до такого захоплення можуть також емоційний стрес, бажання втекти від реальності та брак уваги з боку батьків.
Психологиня наголошує, що різкі зміни в поведінці дитини — нервозність, агресивність, протест — можуть свідчити про пошук ризикованих способів вираження емоцій або втечі від сімейних проблем. Вона радить батькам:
- створювати безпечне та відкрито середовище для спілкування;
- уникати критики і покарань за перегляд такого контенту;
- обговорювати емоції, які підліток прагне випробувати;
- пояснювати потенційні наслідки небезпечних дій.
Для профілактики рекомендується впроваджувати системні заходи у школах та громадах, а також проводити онлайн-освіту з безпечної поведінки в інтернеті. Це можуть бути:
- тренінги з самоприйняття;
- заняття з особистої безпеки;
- розвиток соціальних навичок.
Заходи безпеки на залізниці: як залізничники реагують на ситуацію
Перебування поблизу залізничних колій та тим більше на вагонах є вкрай небезпечним. Існують значні технічні ризики для здоров’я та життя. Начальниця служби охорони праці регіональної філії «Одеська залізниця» Вікторія Марішко підкреслює, що найбільшими загрозами є:
- ураження електричним струмом;
- зіткнення з рухомим складом;
- травми від потужного повітряного потоку, що утворюється під час руху поїзда.
Вікторія Марішко пояснює, що напруга у контактній мережі може сягати 27 000 вольт змінного струму або 3 000 вольт постійного, що є смертельним. Не обов’язково торкатися проводів — досить опинитися у небезпечній близькості:
- менше 2 метрів від проводу;
- або 10 метрів, якщо дріт лежить на землі.
Крім того, перебування на вагонах під час руху несе ризик падіння з висоти.
Залізничники вживають низку заходів для зменшення аварійності:
- огороджують небезпечні ділянки;
- встановлюють попереджувальні плакати та знаки безпеки;
- сповіщають громадськість через гучномовці;
- контролюють доступ до об’єктів, щоб не допустити сторонніх осіб;
- проводять рейди;
- у разі виявлення порушень викликають поліцію.
Вплив електричного струму на організм: медичний аспект
Лікар-комбустіолог Сергій Татюк пояснює, що дія електричного струму є принципово відмінною від біблійних опіків, спричинених окропом чи гарячими предметами. Руйнування тканин відбувається вздовж шляху проходження струму, і цей шлях є непередбачуваним.
Медик акцентує, що:
- електричний струм пошкоджує життєво важливі органи (серце, мозок, легені);
- струм поширюється не лише по нервових шляхах, а й по судинних пучках;
- це викликає серйозні ураження сполучних, м’яких і нервових тканин;
- площа ураження не завжди є ключовою, важливою є глибина ураження.
За словами лікаря, ураження можуть зачепити всі шари шкіри та внутрішні структури, такі як:
- підшкірна клітковина;
- м’язові тканини;
- судинно-нервові пучки;
- сухожилля;
- кістки.
Окрім того, навіть за збережених шкірних покривів можуть розвиватися некрози та омертвіння м’яких тканин, що іноді призводить до ампутації кінцівок.
Відповідальність за порушення правил безпеки на потягах
Начальниця відділу ювенальної превенції Головного управління Національної поліції в Одеській області Вікторія Чалова нагадує, що дотримання правил безпеки на залізничному транспорті є юридично обов’язковим нормам, закріпленим у статті 109 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вікторія Чалова пояснює:
- адміністративна відповідальність настає з 16 років;
- підлітки старше 16 років несуть повну юридичну відповідальність за свої вчинки;
- якщо дитина молодша, батьки відповідають за належне виховання та роз’яснення небезпек;
- у випадку тяжких наслідків (зокрема смерті) через недогляд чи бездіяльність батьків, можливе притягнення їх до кримінальної відповідальності — за залишення в небезпеці або злісне невиконання батьківських обов’язків, якщо вони знали про ризики.
Протягом цього року не зафіксовано випадків зачепінгу на рухомому електротранспорті, такому як електропоїзди, трамваї чи тролейбуси. Водночас з початку 2025 року на території області загинули троє дітей внаслідок перебування на вагонах або поблизу нерухомих поїздів на відстійниках, які могли бути під напругою.
Працівники ювенальної превенції спільно з представниками Одеської залізниці проводять у навчальних закладах зустрічі, бесіди та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності та профілактику ризикованої поведінки.
Паралельно працівники поліції моніторять чати та групи у соцмережах, що можуть мотивувати дітей до небезпечних дій.
Таким чином, фахівці вкотре наголошують на необхідності комплексного підходу — від просвітництва до технічних заходів, аби убезпечити молодь від трагічних випадків на залізничному транспорті.