Як залізниця дісталася до Ізмаїла
Ще наприкінці XIX століття відбувалися спроби узгодити із царською владою прокладання залізничної гілки від станції Троянов вал біля Болграда до Ізмаїла. Це питання неодноразово розглядала Ізмаїльська комунальна рада на своїх засіданнях. Проте остаточне рішення так і не було ухвалене. Про історію цього процесу розповів журналіст і краєзнавець Ігор Огнєв, інформує «Бессарабія INFORM».
До початку Першої світової війни (1914-1918) розпочалися роботи з облаштування залізничної насипі, але не на ділянці між Ізмаїлом та Трояновим валом, а на лінії між Ізмаїлом і Арцизом. Однак активні воєнні дії зупинили подальше втілення проєкту.
Лише 20 серпня 1940 року, після входження Бессарабії до складу Радянської України, було розпочато спорудження 90-кілометрової залізничної лінії Арциз – Ізмаїл відповідно до рішення уряду СРСР. За свідченнями одного з документів колишнього Одеського облпартархіву, семитисячний колектив будівельників, що здебільшого складався з місцевих мешканців, працював з великим завзяттям.
Ігор Огнєв відзначає:
- Чи варто довіряти цьому оптимістичному звіту — питання відкрите.
- Можливо, це було радше пропагандистським гаслом, адже стояло завдання в найкоротші терміни завершити будівництво.
- Працівникам доводилося працювати без вихідних і повноцінного відпочинку.
Незалежно від цього, вже у жовтні 1940 року ввели в експлуатацію 76-метровий пальовий міст через річку Когильник. А 20 лютого 1941 року будівництво залізничної гілки, що поєднала Ізмаїл та Одесу, завершили.
Значні зусилля було прикладено для відновлення найбільшого в Ізмаїльській області Арцизького залізничного вузла:
- У 1944 році відновили нафтосховище, кузню та водокачку.
- Пізніше відновили роботу головного депо, товарного та механічного цехів, а також інших служб.
- Було створено базу для ремонту паровозів, яка обслуговувала лінії Білгород-Дністровську, Ізмаїльську та Бессарабську.
За результатами роботи у 1945 році колектив станції Арциз здобув перемогу у соціалістичному змаганні серед ізмаїльських залізничників.