Ірина Заруцька та її родина у 2022 році були змушені покинути Україну, рятуючись від загрози повномасштабної війни Росії проти їхньої батьківщини. Вони шукали безпечного прихистку та надії на нове життя у Сполучених Штатах Америки.
Проте ці сподівання були жорстоко зруйновані в серпні 2025 року, коли Ірину вбили у громадському транспорті Чарлотти, штат Північна Кароліна.
Підозрюваним у цьому непровокованому нападі став Декарлос Браун-молодший, безпритульна особа з історією насильницьких злочинів та психічних розладів. Його затримано незабаром після інциденту та висунуто обвинувачення у вбивстві першого ступеня. Протягом останнього десятиліття він був ув’язнений щонайменше 14 разів.
Відеозапис цього трагічного випадку за короткий час став вірусним, підбурюючи гостру дискусію щодо посилення боротьби з насильством у Сполучених Штатах.
Проте праворадикальні політичні діячі у США та Європі почали використовувати трагічні історії Заруцької та інших українських біженців далеко не для збільшення підтримки Україні в умовах війни, а з метою посилення страху й підштовхування расистської та ксенофобської політики.
Експерт з медіадосліджень, професор Університету Мейна Майкл Соколоу, зазначив:
- У медіа США злочини проти молодих, привабливих, білих жінок здебільшого отримують широке висвітлення.
- У цьому випадку праві ЗМІ активно використовують історію, наполегливо підсилюючи її, оскільки вона загострює расові протиріччя та, здавалося б, виправдовує плани тодішнього президента Дональда Трампа щодо залучення Національної гвардії в американські міста.
8 вересня 2025 року у відповідь на вбивство Заруцької Трамп заявив:
«Якщо влада не візьметься за боротьбу зі злочинністю, країни у нас не буде».
З початку свого другого терміну він ініціював своєрідний військовий контроль над поліцією у Вашингтоні, округ Колумбія, під приводом «громадської безпеки», і також висловив ідею подібних кроків у інших великих містах, зокрема в Чикаго. Ці дії викликали серйозні дискусії щодо меж використання федеральної влади та виконавчих повноважень.
Упродовж адміністрації Трампа також активізувалося жорстке застосування імміграційного законодавства, часом зачіпаючи навіть легальних іммігрантів. Серед постраждалих були й українські біженці. Так, на початку березня 2025 року українець, який законно проживав у США, помер під час перебування у центрі утримання в штаті Флорида.
У своїй офіційній заяві мер Чарлотти Ві Лайлз підкреслила системні недоліки американської соціальної системи безпеки, які дозволили людині з психічними розладами та кримінальним минулим знаходитися на вулицях, що, зрештою, призвело до трагедії:
«Потрібне двопартійне вирішення проблеми повторних злочинців, які не несуть відповідальності за свої дії, і тих, хто не може отримати лікування психічних захворювань і перебуває на вулицях»
— зазначила Лайлз.
Водночас факт, що вбивця Заруцької — афроамериканець, був неодноразово використаний праворадикальними лідерами як спосіб підсилити вже наявні расові протиріччя у США. Зазначено, що значна частина цих впливових осіб підтримує президента Росії Володимира Путіна і виступає проти допомоги Україні у війні.
U.S. коментатор правого крила Чарлі Кірк, який раніше закликав визнати незаконну анексію Криму Росією і звинувачував американське керівництво у тому, що «перетворило Путіна на ворога», поширює думку, начебто вбивство Заруцької висвітлюється у медіа менше через колір шкіри злочинця.
Інша праворадикальна впливова особа, Ліллі Ґеддіс, яка неодноразово висловлювала ворожі заяви щодо України, зокрема скандальний вислів «f**k Ukraine» і обвинувачень на адресу війни Росії у відволіканні уваги американської громадськості від питань «єврейського домінування та окупації країни», у цьому випадку, навпаки, закликала пам’ятати Заруцьку.
Вона охарактеризувала її смерть як «ще одне безглузде вбивство білої жінки чорношкірим чоловіком, який мав би сидіти за ґратами».
Супутники Трампа неодноразово називали його «президентом миру» і навіть заявляли, що він заслуговує на Нобелівську премію миру. Під час президентської кампанії він обіцяв завершити війну в Україні протягом «24 годин» після інавгурації, однак ця обіцянка залишилася невиконаною через понад пів року від початку другого терміну.
У середині серпня Трамп влаштував урочистий прийом для Путіна під час першого візиту російського лідера до США за більше ніж десять років. З того часу Росія лише посилила свої атаки, що, ймовірно, призведе до нової хвилі біженців, які вимушені будуть покинути Україну.
Серед приблизно семи мільйонів українців, які покинули країну після повномасштабного вторгнення, Ірина Заруцька — далеко не єдина, кого доля привела до трагічного кінця. Наприкінці серпня 16-річна Ліана К., родом із Маріуполя — міста, нині під російською окупацією, загинула в Німеччині, коли її штовхнув на залізничні колії нетверезий 31-річний іракський чоловік, якому загрожувала депортація.
Після цього інциденту сім’я Ліани звернулася по допомогу до праворадикальної політичної партії Німеччини AfD, яка, з іншого боку, раніше виступала за скорочення соціальних виплат для українських біженців.
Мати Ліани у розмові з консервативним німецьким медіа Junge Freiheit відзначила:
«Мені байдуже, яка партія вислухає мої тривоги. AfD відкрила мені двері, вислухала і серйозно поставилася до моїх проблем, продовжуючи підтримувати нас і сьогодні».
«Спочатку я думала, що злочинець отримає покарання, але боюся, що він уникне відповідальності, посилаючись на психічний стан».
Експерт Майкл Соколоу застерігає, що, окрім праворадикальних програм у США та Європі, ще одним очевидним вигодонабувачем подій є Росія.
За його словами:
Хоча ці історії залишаються трагічними і жахливими, ймовірно, що на платформі X (колишній Twitter) для підсилення та емоційного посилення таких випадків використовуються боти.
Вони мають на меті створити образ Сполучених Штатів і Європи як небезпечних і насильницьких місць, особливо для білих людей — послання, яке Путін хотів би бачити поширеним у масовому масштабі.