Одесити вже давно ставляться до пам’ятника Дюку де Рішельє не просто як до звичайної меморіальної скульптури. Він регулярно стає учасником різноманітних місцевих традицій та жартів: люди залишали біля нього пляшки шампанського, одягали тільник і вишиванку, вкладали в руки шаурму, а одного разу навіть надали йому руде волосся. Це створює особливу атмосферу навколо пам’ятника, роблячи його не лише історичним символом, а й живою частиною міського життя.
Основні факти про традиції
- Прикрашати пам’ятник почали щонайменше з 1930-х років.
- Випускники багатьох поколінь залишали біля Дюка пляшки шампанського.
- Пам’ятник неодноразово перевдягають у різні вбрання: тільник, вишиванку, парики, капелюхи, а інколи навіть форму футболіста.
- Одесити постійно наповнюють пам’ятник новими символічними значеннями, що відображають дух і традиції міста.
Таємниця перевдягання Дюка
Образ пам’ятника, який змінюється не один раз, приховує в собі багато загадок. Документальних свідчень про те, як і коли почалася ця звичка, не так багато, і вона лишається покрита пеленою таємничості. Відомо, що перевдягання часто приурочене до свят чи важливих подій міста.
Найяскравіші моменти з історії переодягань:
- На початку 1990-х років герцога неодмінно оберігали студенти, що ошатно одягали його.
- У 2011 році пам’ятник з’явився в масці інтернет-троля, що підкреслює свою присутність у сучасній культурі.
- У 2016 році під час фестивалю «Руде місто» актор Георгій Делієв одягнув на пам’ятник клоунський парик.
Пам’ятник як символ штурмана
Часто Дюка зображували в тільнику, що асоціюється з морською тематикою Одеси, підкреслюючи його роль як штурмана міста. Зокрема, студенти «Вишки» (Одеської національної морської академії) традиційно прикрашали пам’ятник морським одягом, що надає пам’ятнику нове змістове навантаження.
Вишиванковий стиль
Незмінною традицією став вибір Дюка у вишиванці під час щорічних Вишиванкових фестивалів, що уособлює патріотизм та культурну самобутність місцевої громади. Ця практика продовжується і сьогодні, підтверджуючи нерозривний зв’язок між історією міста і його сучасним життям.
«Сезони моди» Дюка: хронологія перевтілень
- 1939 – 1969 роки: Щороку, крім періоду окупації, ввечері 31 травня біля пам’ятника можна було побачити пляшку шампанського та гроші — традиція, пов’язана з випускниками.
- 1950 – наші дні: Випускники факультету судноводіння Одеської вищої морської школи регулярно прикрашали Дюка тільником і гюйсом.
- 1 квітня 1975 року: Герцог отримав капелюх-канотьє.
- 1 квітня 1976 року: Пам’ятник зустрічав учасників фестивалю гумору Гуморина, тримаючи в руках рятувальне коло.
- 1987 рік: Комік Георгій Делієв став особистим перукарем Дюка — статуя «поголилась» під час зйомок кліпу «Одеса-мама».
- 12 червня 2009 року: Під час заходу, присвяченого відбору міст-учасниць Євро 2012, пам’ятник одягли в форму футболістів клубу «Чорноморець».
- 2 вересня 2009 року: До Дня міста Дюка одягли в футболку із зображенням Степана Бандери під час акції партії «Братство».
- 1 квітня 2011 року: Пам’ятник з’явився у масці інтернет-троля.
- 14 лютого 2012 року: Невідомі наділи на Дюка мем-маску “завжди один”, символізуючи його сімейний статус.
- 24 серпня 2014 року: Вперше, але з подальшою регулярністю, Дюк у вишиванці з’явився під час Вишиванкового фестивалю.
- 25 серпня 2015 року: Разом із Патрульною поліцією на Дюка одягнули нову форму — на його голові красувався поліцейський кашкет нового зразка.
- 17 серпня 2016 року: Пам’ятник долучився до акції підтримки шаурми — символу популярної уніфікованої вуличної їжі в Одесі.
- 30 серпня 2016 року: Під час фестивалю «Руде місто» Дюку надягнули руду клоунську перуку.
- Лютий 2022 року: Пам’ятник обклали мішками з піском, щоб захистити його під час російських атак.
- 16 серпня 2026 року: Пам’ятник звільнили від «костюму», що важив 185 тонн, через загрозу появи корозії.
Дюк – улюблений символ одеситів
Пам’ятник нерідко характеризують як «домашнього божка» мешканців міста, адже він живе своїм життям, стає учасником урочистостей і свят, відображає настрої громади. Яскравим прикладом цього є образ Дюка в масці інтернет-троля, який став частиною 1 квітня 2011 року.
Таким чином, пам’ятник Дюку де Рішельє є більше ніж просто скульптурою — це живий символ Одеси, який несуть у серцях мешканці, що продовжують творити й оновлювати його образ у сучасному міському просторі.