Марта Кос, комісарка Європейського Союзу з питань розширення, у виступі 20 квітня відзначила швидкість, з якою Україна впроваджує реформи для узгодження з європейськими стандартами, та наголосила на необхідності посилених запобіжників, щоб уникнути відкату в майбутньому.
Її оцінка пролунала попри критику, що українська влада відтягуює виконання ключових судових та економічних реформ, потрібних для інтеграції з ЄС. Останніми місяцями парламент України ухвалив низку законопроєктів, необхідних для вступу до ЄС, але зіткнувся з труднощами при схваленні інших норм.
Комісарка виступала під час зустрічі з депутатами Європейського парламенту. Засідання надає членам комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ можливість обговорити поточний стан справ у всіх країнах-кандидатах і потенційних кандидатах на вступ до ЄС, а також реформи, які потрібно реалізувати для розширення Євросоюзу до понад 30 членів замість нинішніх 27.
Ключові факти, названі Косс:
- рівень імплементації реформ в Україні — 87%, що поступається лише Молдові з її 93% і значно випереджає останню у рейтингу Сербію, яка має лише 30%;
- цей прогрес досягається «незважаючи на падіння бомб на країну, незважаючи на те, що країна бореться за своє життя, за виживання», — сказала Кос у вступних зауваженнях до депутатів Європарламенту (MEP).
Комісарка також торкнулася сприйняття того, що до України ставляться суворіше, ніж до інших країн, наголосивши, що йдеться про більшу залученість: поряд із процедурою вступу йде трансформація економіки, а також питання виживання, яких немає в інших державах.
Вона повторила свою думку щодо терміну 2027 року, який згадував президент України Володимир Зеленський, назвавши його «неможливим». Водночас Кос підкреслила, що Зеленському «потрібне запевнення, що вони зможуть стати членом ЄС».
Комісарка та депутати комітету погодилися, що процес розширення слід реформувати — і тому, що він сприймається як надто тривалий, і для гарантій, що держави не відкотяться назад після набуття повноправного членства в ЄС. Як зауважила Кос: «Методологія, якою ми користуємося сьогодні, створена для мирного часу і є більш-менш тією ж, що й 40 років тому».
З урахуванням цього Європейська Комісія запропонувала гнучкіші шляхи приєднання, зокрема «поетапну інтеграцію», коли успіхи в одній сфері дають ранній доступ до певних переваг ЄС. Комісарка підкреслила, що ця концепція не зовсім нова, наведучи приклади участі неєвропейських країн — Норвегії, Швейцарії та Ісландії — у Шенгенській зоні. Вона також відзначила включення України до зони мобільного роумінгу ЄС і висловила бажання розширити цю перевагу й для країн-кандидатів Західних Балкан.
Кос підтримала ідею посилення запобіжних механізмів, закріплених в угодах про приєднання нових членів, зауваживши, що «застосування запобіжних положень в угодах про приєднання не є новинкою». Як приклад вона навела десять країн, що вступили до ЄС у 2004 році, яким не було одразу надано повної свободи пересування в межах блоку — це було зроблено, щоб уникнути масової еміграції.
15 квітня Кос поінформувала, що до угоди про приєднання Чорногорії — країни, яку вважають наступною в черзі на вступ до ЄС — будуть включені запобіжні механізми, що стане першим випадком застосування таких заходів для запобігання відкату в галузі верховенства права.
Пресслужба Європейської Комісії повідомила ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, що «ми розмірковуємо над тим, як майбутні договори про приєднання можуть включати сильніші запобіжники», проте не надала подробиць. Місія Чорногорії при ЄС не відповіла на запит про коментар станом на час публікації.
Наступним великим кроком у процесі вступу Києва до ЄС має стати фактичне відкриття переговорів щодо приєднання, що може відбутися впродовж кількох тижнів. Україна отримала статус кандидата у 2022 році, і ЄС формально відкрив переговори про приєднання в 2024 році. Однак фактичні переговори щодо конкретних кластерів питань досі не почалися, оскільки процес блокує прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Поразка Орбана на парламентських виборах 12 квітня може сприяти розблокуванню процесу вступу України. Також увага спостерігачів за Україною буде прикута до того, чи ухвалить український парламент подальші реформи для ЄС у своїй сесії наприкінці квітня.