Доступ до військовополонених на нинішньому етапі залишається обмеженим, однак не повністю припиненим. З початку широкомасштабного вторгнення делегати Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) відвідали понад 6500 військових з обох сторін конфлікту.
Переважна більшість таких візитів відбулася на території України, проте представники організації також здійснювали відвідування українських військовополонених у Росії. Точна кількість поданих запитів не розголошується через вимоги конфіденційності.
Водночас не всі звернення отримують позитивний відгук — Червоний Хрест постійно працює над розширенням доступу до полонених, але ця мета досягається не завжди.
Механізми впливу організації залишаються досить обмеженими. МКЧХ не має повноважень примусити сторони конфлікту до виконання міжнародних норм. Основним інструментом залишається конфіденційний діалог із адміністрацією місць утримання, в ході якого намагаються переконати їх дотримуватися положень Женевських конвенцій.
Значна увага приділяється проведенню конфіденційних інтерв’ю з військовополоненими. Представники Червоного Хреста мають можливість спілкуватися з ними без присутності охоронців. Це створює умови, за яких полонені можуть відкрито подавати скарги. Часто бесіди відбуваються у груповому форматі, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які висловили претензії.
У разі отримання повідомлень про порушення прав військовополонених МКЧХ діє щодо запобігання їх повторенню, а не покарання винних. Виявлені факти порушень фіксуються і обговорюються у суворій конфіденційності з керівництвом відповідної пенітенціарної установи. Якщо ситуація не змінюється, інформація піднімається на більш високий рівень відповідальності.